Кризовий психолог Андрій Фоменко розповів, як впливає крик педагога на дитину. За його словами, така “педагогіка” може мати неприємні наслідки для школяра надалі, перш за все – це занижена самооцінка, передає кореспондент сайту Златопіль.
“Прикрикуючи, ми можемо домогтися активізації уваги дитини, але з іншого боку, ми навряд чи достукаємося до якихось конструктивних моментів. Тому в будь-якому випадку, крики, навіть, якщо вони не мають затяжних афективних реакцій і не викликають глибокий стрес у дитини, вони все одно будуть шкідливими. Крики не викличуть у дитини конструктивного ставлення до зауважень і вимог викладача”, – говорить психолог.
Крім того, таке ставлення педагога до дитини знижує її самооцінку:
“Знижуємо самооцінку дитини, вказуємо на її недоліки. Відповідно, будемо у неї формувати відчуття того, що вона не справляється. Чим частіше це буде ініційовано педагогом, тим гірші будуть наслідки. Тому, в будь-якому випадку ми кажемо, що це не є педагогічним ключем”.
До дитини треба “достукатися” через її логічну й послідовну оцінку ситуації.
“Для того, щоб викликати у дитини бажану реакцію, треба звернутися до її інтелектуальних можливостей – поставити перед нею питання. Запитати, а як би вона хотіла зробити це завдання інакшим чином, а чому вона не хоче, приміром, цього робити. Тобто маємо викликати у дитини послідовну інтелектуальну реакцію на наш запит. Або запитати, що вона робить зараз, яким чином вона намагається вирішити ситуацію, а як це можна зробити ще. Чим більше ми ставимо запитань дитині, чим більше залучаємо її до вирішення життєвих питань, тим краще вона потім справляється з виконанням будь-яких завдань”, – зазначив Андрій Фоменко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У кропивницькому вишi художниця створила мурал
