Кропивницький лiкар Iсмаiл Пагiєв розповiв, з чого слiд розпочати профiлактичне обстеження.
Про це повiдомляє Суспiльне, iнформує Златопiль.
З чого почати
Людина, яка хоче пройти профiлактичний огляд, спершу має звернутися до свого сiмейного лiкаря:
“Ми розпитуємо пацiєнтiв i визначаємо, якi аналiзи їм необхiдно здати або у яких спецiалiстiв проконсультуватися. Сiмейний лiкар чи терапевт враховує можливi фактори ризику, про якi сам пацiєнт може i не знати. Це, наприклад, робота на хiмiчному заводi чи наявнiсть родича, який хворiв на цукровий дiабет. Вони впливають на те, якi обстеження потрiбно зробити”.
Якщо пацiєнти звертатимуться до сiмейних лiкарiв, це знизить навантаження на спецiалiстiв:
“Люди дуже часто неправильно розумiють свої симптоми. Вони йдуть до дерматолога чи хiрурга, хоча насправдi їм потрiбнi iншi спецiалiсти. А тi лiкарi, до яких вони звернулися, в цей час могли б обстежити тих, хто дiйсно цього потребує. Спершу треба проконсультуватися зi своїм лiкарем, i вiн вже дасть направлення”.
Чи до усiх лiкарiв-спецiалiстiв потрiбнi направлення вiд сiмейного лiкаря
“Людям до 40 рокiв двiчi на рiк потрiбно проходити огляд у стоматолога. Жiнкам з 21 року – у гiнеколога. Раз на три роки гiнеколог призначає ПАП-тест (цитологiчний скринiнг – ред. ). Вiн допомагає виявити передраковi стани шийки матки середнього та важкого ступеню i пролiкувати їх. Це знижує ризик захворiти на рак шийки матки”, – розповiв лiкар, додавши, що для цих спецiалiстiв не потрiбне направлення вiд сiмейного лiкаря.
Фактори ризику
“Не потрiбно бiгти в лабораторiю i здавати усi аналiзи пiдряд. Можна здати багато рiзних аналiзiв, а сенсу з них не буде жодного”,– сказав Iсмаiл Пагiєв. Сiмейний лiкар на косультацiї призначає потрiбнi аналiзи, в залежностi вiд скарг чи фактора ризику пацiєнта.
Фактор ризику – це фактор, що збiльшує можливiсть виникнення захворювання.
Iсмаiл Пагiєв розповiв про найпоширенiшi види обстежень i пояснив, як часто слiд їх робити.
Аналiз кровi на глюкозу (цукор).
“Його треба робити раз на один чи два роки, в залежностi вiд фактору ризику. Це можуть бути серцево-судиннi захворювання, ожирiння, тиск чи цукровий дiабет у когось iз родичiв. Це все для того, щоб ми не пропустили початок дiабету”.
Перевiрка рiвня холестерину.
“Це важливий аналiз, його роблять, в середньому, раз на чотири-шiсть рокiв. Якщо є фактори ризику – цукровий дiабет, тиск, ожирiння, iшемiчна хвороба серця – його можуть робити частiше”.
Флюорографiя .
“Ранiше кожна людина мала раз на рiк її зробити. Та в останнi роки доцiльнiсть цього обстеження знизилась, бо не таке воно й ефективне. У свiтi скринiнгову флюорографiю не роблять. Якщо є необхiднiсть, роблять нормальний повноцiнний знiмок легень. Але й вiн не усiм потрiбен. Його роблять, якщо є якiсь скарги або фактори ризику. Наприклад, робота, що шкодить легеням. Тодi для профiлактики раз на рiк треба робити, в деяких випадках – два рази на рiк”.
Тести на виявлення ВIЛ-iнфекцiї та гепатитiв. Здавати тести потрiбно особливо тодi, коли була можливiсть заразитися. Це незахищений статевий акт чи переливання кровi.
За словами лiкаря, пiсля 40 рокiв зростає ризик онкозахворювань, тому кiлькiсть та частота обстежень зростає.
Жiнки
“Чим старшою стає жiнка, тим частiше потрiбно робити ПАП-тест. В 40 рокiв вперше роблять мамографiю – рентгенiвське обстеження молочних залоз, за допомогою якого можна виявити рак грудей на раннiй стадiї. Її рекомендують робити раз на два роки. До 40 рокiв немає необхiдностi”.
Чоловiки
“З чоловiками простiше. Їм рекомендована перевiрка в уролога. Вiн може назначити ПСА-тест. Пiдвищення простатоспецифiчного антигену може свiдчити про рак простати”.
Пiсля 50 рокiв лiкар радить раз на 5 рокiв робити колоноскопiю – огляд прямої кишки на виявлення раку.
Тести, якi можна зробити безкоштовно у сiмейного лiкаря:
-загальний аналiз кровi з лейкоцитарною формулою;
-загальний аналiз сечi;
-рiвень глюкози у кровi;
-загальний рiвень холестерину;
-швидкий тест на вагiтнiсть;
-швидкий тест на тропонiн;
-швидкий тест на ВIЛ;
-швидкий тест на вiруснi гепатити.
