Олександрійське звалище твердих побутових відходів – яблуко розбрату між міською владою Олександрії та підприємцями, що інвестували в його проектування, будівництво та експлуатацію мільйони гривень.
Про це йдеться на сайті PRODEREBAN, інформує Златопіль.
Місцеві чиновники наполягають – сміттєзвалище небезпечне, а підприємці, що експлуатують звалище, винуваті у всьому, починаючи з «незадовільного стану в’їзду на полігон» до «неодноразових порушень вимог щодо утримання і обслуговування міського сміттєзвалища». Мерія розпочала справжню юридичну війну із ТОВ «Еко’логія» і навіть ухвалили рішення виконкому, якими внесли заборонні заходи: «1 серпня члени виконавчого комітету заборонили ТОВ «Еко’логія» приймати побутові відходи, утворені поза межами територій підпорядкування м. Олександрії». Крім того нібито існують листи і від СБУ, і перевірки СЕС, і з усього цього накопичення обвинувачень лунає фінальне твердження, що сякий-такий підприємець «не залишає спроби труїти олександрійців токсичними відходами».
На самому початку нашої публікації, щоб потім було зрозуміліше, чому така ситуація склалась, необхідно зазначити, що ТОВ «Еко’логія» посягнула на найсвятіше – намагається позбавитись зашморгу місцевої комунальної мафії. Не дивуйтесь – вона існує. І дуже сильна. Саме ця сім’я-мафія великих підприємств-монополістів, серед засновників яких є найближчі родичі чи компаньйони очільників міста, допускає до мільйонних коштів тільки своїх. Але приватники спробували і тримаються вже не один рік. Проте не будемо одразу робити висновки і спробуємо дослідити сміттєве питання, як кажуть із самого початку. Що тільки вважати початком? Відштовхнемось від проблеми, колапсу, що виникли в Олександрії на початку 2000-них років у зв’язку з закриттям вкрай переповненого сміттєзвалища на межі 14-го мікрорайону.
Ідея, проект, будівництво
Історія нового міського сміттєзвалища почалась у 2006 році, коли старе сміттєзвалище стало вже геть неможливо використовувати. Тодішній мер Олександрії Олексій Скічко запропонував шукати нове місце для вивезення сміття і вирішити проблему сміттєвого звалища, яка не вирішувалась десятиліттями.
Вдалося домовитися з Олександрійським районом про виділення під нове сміттєзвалище земель колишнього глиняного кар’єра, що в межах Лікарівської сільської ради. Саме там для потреб м. Олександрії почала будівництво полігону твердих побутових відходів фірма «Екологія». Опікувався цим проектом разом із діловими партнерами підприємець Віталій Журавльов. Варто запам’ятати це прізвище, щоб було зрозуміло, чому далі розвивались події саме так.
«Екологія» інвестувала у сміттєзвалище, точніше у міське звалище твердих побутових відходів, близько 430 тисяч доларів США за тодішніми цінами. Фактично, це підприємство стало чи не єдиним, яке почало працювати у комунальній сфері і спробувало вийти за межі звичного комунального кола підприємств, залежних від влади і дотацій.
Тариф із політичними фарбами
Звісно підприємці намагались компенсувати собі витрати і працювати на майбутнє. Тариф на утилізацію відходів залишався незмінним з 2008 року цілих 7 років. Тільки у 2015 році ціна за роботу працівників фірми, що обслуговувала звалище і намагалась його утримувати, змінилась. Але до питання грошей ми звернемось трохи далі.
Зараз – про подальші відносини влади і комерсантів. Після зміни в 2010 році міської влади і оновлення складу виконкому, у підприємців, що експлуатували сміттєзвалище, стали виникати спочатку періодичні, а за тим і системні проблеми. Разом із цим «тертям» між комерсантами і владою синхронно (випадково чи то невипадково?) стали виникати підпали на сміттєзвалищі. А саме дивним в цьому є те, що вони майже синхронно співпадають чи то із початком, чи то з піком виборчих кампаній в країні. Знову ж випадковість чи невипадковий збіг обставин? Згадаємо, хто опікувався сміттєзвалищем. Так от, саме Віталій Журавльов, який крім цього був незмінним місцевим очільником партії «Батьківщина». А мерія – прислужниками екс-президента, втікача та зрадника, Віктора Януковича та членами його тодішньої політсили під назвою Партія регіонів, що перебувала в антагоністичних стосунках з ВО «Батьківщина». Внаслідок цього інтереси міста та робота чи не найважливішого комунального підрозділу Олександрії – з вивезення й утилізації сміття – опинились під систематичним протистоянням.
Чому взагалі ці всі проблеми виникали? Як варіант, можливо все пов’язано із бажанням створити проблеми комерсантам, які на думку міських чиновників, працювали на політичного опонента їх тодішнього «господаря», або банально не так, як «треба». Імовірно, є і інший варіант – очільникам міста треба було знайти хоч якусь зачіпку, щоб відволікати від виборчої кампанії своїх політичних конкурентів. Проте фірма продовжувала працювати, а пожежники і поліція – фіксувати підпали. Саме підпали, а не самостійні загоряння. З 2010 року їх тільки офіційно зафіксували аж вісім.
Еко-злочин чи звичайна робота сміттєзвалища?
Однак тодішні утискання мерії так ні до чого і не призвели. Фірма, як працювала, так і залишилась працювати. Вагомих юридичних, законних підстав відібрати бізнес олександрійська мерія знайти не змогла і всі контролюючі служби лише встановлювали просто факт того, що підприємство працює, звісно не ідеально, але без суттєвих проблем, порушень чи невиконання норм і вимог екологічного законодавства.
Не сподіваючись на бажання міської влади забезпечувати підприємство роботою по очистці Олександрії від сміття на законних підставах та у потрібних обсягах, співробітники фірми почали шукати й інших замовників послуг. І тут починається історія із тим самим замовленням, яке сьогодні мерією коментується, як «отруєння» та ледве не екологічний злочин – співпраця із теплоелектроцентраллю з Кропивницького. І тут головне використовувати для аналізу не просто емоції, а факти, документальні свідчення.
Отже, одним із замовлень, яке було вигідне і для сміттєзвалища, і для теплоенергетиків обласного центру стало використання відпрацьованого ними вапняного шламу для просипки місця складування відходів. Треба пояснити, що шлам тепловики використовують для очищення систем теплозабезпечення. А співробітники сміттєзвалища – для ущільнення сміттєвої маси. Шлам – це така дуже дрібна речовина, схожа на пісок, але ще дрібніша і така, яка перетікає немов вода.
Як свідчить документ із назвою «Звіт за результатами досліджень вапняного шламу», підписаний експертами МОЗівського державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. Медведя», така суміш не має загрози для оточуючих. Поглянемо на текст, де дається оцінка найшкідливішим із імовірних сполук. Наприклад, вміст такого важкого металу, як кадмій, складає показник у 0,28 міліграми на 1 кілограм. Гігієнічний ж допустимий норматив для кадмію – 2 міліграми на кілограм. Тобто фактичний показник в 7 разів менше нормативного.
Вміст хлоридів – 21 міліграм/літр. Допустиме значення – не більше 350. Тобто факт майже в 17 разів менше.
Сульфатів взагалі не виявлено, тобто показник – нуль.
За висновком керівника лабораторії наукового центру, захоронення таких відходів на полігоні в місті Олександрії є можливим.
Для того, щоб дізнатися властивості речовини, спеціалісти центру самі виїздили на місце і робили заміри, брали проби і досліджували їх. Тож що це реально? Еко-злочин чи поточна робота працівників сміттєзвалища? Здається, схоже на законну поточну роботу.
Небезпечний метан
До речі, варто сказати, навіщо ущільняється поверхня звалища. Одним із найнебезпечнішим явищем для полігону відходів є утворення метану. Навіть при 100 відсотковому дотриманні технології, все одно, утворення цього небезпечного газу, який загоряється, цілком імовірне. Саме метан може бути причиною внутрішніх, підземних загорянь на сміттєзвалищах. Саме цей газ, до речі, поєднуючись з повітрям утворює пожежо-вибухонебезпечні суміші і є причиною підземних вибухів та пожеж у вугільних шахтах, якщо має місце його накопичення в певних концентраціях. При цьому, в концентрації у повітрі до майже 6 % він горить, при концентрації від 6 до 16 % — вибухає, а понад 16 % — знову горить.
Щоб позбавитись небезпечних концентрацій метану, треба постійно слідкувати за тим, як проводиться ущільнення мас, як виконується технологія складування сміття. Щоб позбавитись шкідливої концентрації метану, проводять дослідження, визначаються місця, де його накопичується найбільше і пропонуються заходи по скороченню його концентрації. Роблять це науковці, а не місцеві спеціалісти. Спеціальне наукове дослідження вимірювання вмісту метану зроблено і в Олександрії, де працює сміттєзвалище, яке утримує ТОВ «Еко’логія».
Заміри проводять періодично фахівці «Українського лабораторного центру екологічних досліджень». Одне з останніх досліджень проводилось у травні 2019 року. Як зазначено у ньому – вміст метану не перевищує нормативні показники. Це, до речі і не дивина, оскільки постійно, вже декілька років, для того, щоб не дати шансу метану вирватись на поверхню чи створити підземне вогнище, сміттєву масу ущільнюють. Для цього сміттєзвалище уклало договір із одним із металургійних комбінатів. Вивезені звідти матеріали використовувались для ущільнення сміттєвої маси і за експертними висновками не мають жодної загрози для жителів навколишньої території. Суттєва відмінність таких відходів металургії – вони схожі на дуже дрібний пісок. Це дає можливість засипатись у всі щілини, пори, через які може просочуватись метан на поверхню чи накопичуватись під землею. Міська влада оголосила це «порушенням». Технічна ж документація про порушення не говорить.
Львівське сміття: як це було
Ще цікавіша історія виникла, коли був відомий всеукраїнський скандал із «львівським сміттям». Його тоді дійсно привезли на міське звалище галичани. Перед цим вони звернулись у мерію, щоб отримати якісь погодження на завезення. Погоджень цих не отримали. Тому співробітники «Еко’логії» відмовились приймати вантаж із невідомими вмістом і походженням. Проте, мерія таки знайшла інформаційний привід для нового скандалу і спробувала знову спаплюжити підприємців. Один із водіїв сміттєвозу із західної України банально не впорався з керуванням і загуркотів автівкою на обочину.
Відзняти весь цей гармидер на відео якось його організатори не здогадались чи не було змоги, а поліція та рятувальники оперативно витягли машину на поверхню. Тому олександрійської історії із львівським сміттям насправді… взагалі то і не було. Окрім, звісно перекинутої автівки.
Чому такий скандал?
Здавалось: ось яка історія трапилась і тепер треба припинити ворожнечу. Бо дійсно – сміттєзвалище треба систематично обслуговувати і працювати. Але мерія активно просуває думку, що сміттєзвалище – небезпечне. Що там взагалі все дуже погано. І почалась нова хвиля цієї інтервенції знову синхронно (збіг чи ні?) із останньою виборчою кампанією до Верховної Ради України, під час якої все той же Віталій Журавльов був конкурентом олександрійському меру Степану Цапюку.
Задля об’єктивності, треба сказати, що і справді, не завжди все ідеально. Самі ж співробітники «Еко’логії», коментуючи події, говорять, що дійсно не все вирішено, приходиться долати проблеми із дотриманням технології для складування сміття. Проте всі дослідження говорять – вони виконують вимоги екологічного законодавства. І можуть й далі експлуатувати полігон без зайвого клопоту, безпечно для оточуючих.
Співробітники «Еко’логії» говорять, що справжня головна проблема у їх роботі насправді полягає в іншому. Вона криється у стінах мерії і пов’язана з політикою та чиновниками, що полюбляють чужі гроші. А всі ці фейки від влади про нібито невиконання норм безпеки і екологічних вимог не мають під собою ніякого підґрунтя. І відповідь на них є дуже проста – якби такі порушення мали б місце, то за стільки років експлуатації сміттєзвалища відповідальні керівники та співробітники фірми отримали б, мінімум, – величезні штрафи, а, максимум, – кримінальне переслідування. Але цього – немає.
Арифметика сміттєзвалища
Арифметика тут достатньо проста. В Олександрії підконтрольні мерії комунальники збирають за вивезення сміття приблизно 800 тисяч гривень на місяць. Максимальна сума за ці послуги сягає 1 мільйон гривень у місяць. З цієї суми «Еко’логія», яка й безпосередньо виконує утилізацію сміття, отримує лише 127 тисяч. Тож де різниця?
Згадаємо, хто в місті опікується збором коштів за вивезення сміття. Левова сума коштів в Олександрії збирається комунальним підприємством «Житлогосп». Засновником цього підприємства є міська влада. А от директором і реальним розпорядником коштів – депутат міської ради із фракції, що підтримує мера, і має з ним стійкий політичний зв’язок – Олександр Долгіх. Більшість підприємств-субпідрядників є також залежними від влади людьми, які вже давно сформувались у згадану нами комунальну «мафію». От саме ця об’єднана грошима та інтересами структура і протидіє. Звісно за допомогою влади.
«Я не можу всі ці проблеми із підприємством пов’язувати ні з чим іншим, як із економічним і політичним тиском. Іншого не дано. У нас із олександрійським мером дійсно різні політичні погляди. Але чому від цього має страждати спільна робота для міста? Чи Олександрії не потрібно вивозити та складувати сміття так, щоб звалище не горіло і не мало негативного впливу на довкілля», – говорить підприємець Віталій Журавльов.
Трохи про гроші і не тільки
Нині мерія знову активно створює навколо роботи приватної «Еко’логії» інформаційний наступ. В ньому багато недостовірної інформації, а ще більше штучних маніпуляцій, вважає В. Журавльов.
«Ось типовий приклад, що і як ми «заробляємо» на утилізації. Постійно сплачується близька 400 тисяч гривень екологічного збору. А за весь час роботи, із різних бюджетів на виконання робіт по утилізації не надійшло жодної копійки. До речі, у тарифах на прийом сміття, немає рядка щодо ущільнення. І якби «Екологія» цим не переймалась самостійно, то місто майже б постійно було у димовій завісі», – вважає підприємець.
Чому така боротьба за сміттєзвалище? Перша і найголовніша причина – намагання максимально ослабити політичного конкурента шляхом знищення його приватного бізнесу. Друга причина – бажання переходу сміттєзвалища до кола контрольованих комунальною «мафією» ресурсів. Ця економічно-політична «сім’я» вже десятки років виконує тільки одну місію – збирати гроші і віддавати потрібну частку місцевій владі. «Еко’логія» ж таких грошей чиновникам не надає, а щорічно поповнює бюджети приблизно на 700 тисяч гривень сплачених податків. Але економічна ефективність тут не важлива. Комунальній «мафії», як ніколи, потрібна монополізація ринку комунальних послуг, а владі – усунення політичного конкурента.
Третя причина – намагання зруйнувати будь-яку свободу вибору у олександрійців на отримання комерційно привабливих послуг. Але поки виконкомівські співробітники бігають коридорами комфортної виконкомівської будівлі, а контролюючі служби вимушені витрачати час на перевірку виконкомівських фейків, автівки із сміттям щоденно прибувають на звалище, яке обслуговують підприємці з «Еко’логії».
