Програма «Transparent cities/Прозорі міста» (Transparency International Ukraine) презентувала результати дослідження стану прозорості 70 міст України в умовах дії воєнного стану за новою методологією, інформує Златопіль.
Це дослідження стану прозорості міст в умовах війни не є лінійним продовженням Рейтингування прозорості. Методології суттєво відрізняються за шкалами оцінювання та мають іншу кількість індикаторів.
«Прозорі» у цьогорічному дослідженні — Дніпро, Львів та Мукачево. «Частково прозорими» у досліджені визначені 10 міст: Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці. Решта міст (57) — «непрозорі».
Зокрема, до рейтингу “непрозорих” увійшли Олександрія та Світловодськ.
Низький рівень прозорості окремих міст не завжди свідчить про їх недоброчесність чи наявність корупційних ризиків. На це могла вплинути низка чинників, пов’язаних з обмеженнями воєнного часу.
Середній показник виконання оновлених індикаторів становить 37,5%, при цьому частіше виконуються індикатори, які є вимогами українського законодавства. Рішення, які вважаються гарними практиками — виконувалися рідше (27,8%). Загалом найменш втілюваними є індикатори, для реалізації яких необхідні значні ресурси, спеціальні цифрові навички та/або можливість (у т. ч. фінансова) забезпечувати сталість виконання (проведення електронних аукціонів чи онлайн-трансляцій засідань).
Понад рік українські міста працюють на тлі безпрецедентних викликів війни. Поміж іншим, випробуванням став пошук балансу між обмеженням доступу до інформації й захистом людей від загроз з боку агресора. Водночас питання прозорості та підзвітності важливі не тільки для муніципалітетів і мешканців, а й для продовження підтримки України міжнародною спільнотою. Тож роботу в цьому напрямку важливо актуалізувати там, де це можливо.
Попри повномасштабне вторгнення росії в Україну, органи місцевого самоврядування продемонстрували стійкість. Вони не лише адаптували свою діяльність під вимоги воєнного стану, а й нерідко продовжують впроваджувати рішення для підвищення прозорості та підзвітності.
Окрім цього, після запровадження воєнного стану сфера доступу до публічної інформації загалом регресувала. Аргументуючи безпековими ризиками, міста призупиняли роботу офіційних порталів або ж обмежували доступ до окремих розділів чи сторінок. Так, ОМС повсюдно припинили публікацію анонсів засідань, щоб ворог не знав про час і місце скупчення місцевих управлінців. На рівень виконання окремих індикаторів також вплинуло й закриття у лютому 2022 року Порталу відкритих даних, де муніципалітети, поміж іншим, публікували дані про житлові приміщення у власності громади та орендовані земельні ділянки.
Якщо порівняти результати адаптованого дослідження та торішнього рейтингування, то між рівнем прозорості до та після впровадження воєнного стану простежується зв’язок. Аналіз доводить, що між рівнем прозорості міста станом на грудень 2022 року та його показником у Рейтингу прозорості 2021 року є кореляція. Іншими словами, міста, відносно прозорі у своїй роботі до впровадження воєнного стану, продемонстрували вищі показники прозорості й у 2022 році.
