30 вересня 2024, понеділок

Пiсня вiд 106-рiчної Анюти: «Баба Єлька» на Долинщинi (ФОТО, ВIДЕО)

Етнографiчний проєкт “Баба Єлька” представляє п`яту серiю однойменного документального циклу, присвячену Гурiвськiй громадi.

Про це сайту Златопiль повiдомили органiзатори.

У Долинськiй знiмальна команда зустрiлася з Ганною Лисою (у замiжжi Голуб)  1917 р.н. Вiд бабусi вдалося записати не лише свiдчення про розкуркулення, Голодомор, а й зафiксувати кiлька пiсень, серед яких колядка, де згадується Кривий Рiг.

Панi Ганна розповiла досить нетипову iсторiю – її батько був серед числа тих, хто вiдразу зрадiв створенню колгоспiв та повiрив у колективiзацiю. Однак згодом був змушений переховуватись вiд влади, а його трьох доньок (серед яких i Ганна) вiдправили до Сибiру. Ганна була ще пiдлiтком, коли потрапила у сибiрський табiр.

Валентинi Лехан, яка теж проживає у Долинськiй, 88 рокiв. Бабуся вразила своїм смаком до життя i молодим не по роках виглядом.  Командi «Баби Єльки» вона показала свої багатства – десятки барвистих суконь ще з радянських часiв. Жiнка розповiла, що любов до краси прищепила їй бабуся Олена, яка служила в панiв (колись щоб убрати онучку гарно, вона з вишитого рушника пошила їй сукню).

Дитинство у Валентини було дуже тяжким. Її матiр вбив уламок нiмецького снаряда. Жiнка саме обiдала з рiдними, коли снаряд поплив у будинок, де переховувалися нiмецькi солдати. Уламки цього снаряда забрали її життя. Бабуся пригадала, що це сталося 11 березня 1944 року – у день звiльнення Долинської вiд нiмецьких солдатiв.

Наступним респондентом став житель села Дубравине Гурiвської громади Олександр Жуковський. Чоловiк – мiсцевий тесля, скрiзь по селу можна побачити його слiди. Хоча й чоловiк замолодий для проєкту «Баба Єлька» (1951 р.н.) , проте вiн продемонстрував процес виготовлення деревʼяних виробiв i став провiдником до своїх старших односельцiв.

Про iсторiю села Дубравине розповiв мiсцевий краєзнавець Василь Гриценко. Саме вiн подiлився чималою кiлькiстю цiкавих фактiв про рiдне село, яке за його словами ще в 1740 роцi було землею козакiв. Пiд час фiльмування чоловiк показав найдавнiшi фотографiї об`єктiв, яких, на жаль, побачити на власнi очi вже неможливо. Серед свiтлин – церква Пресвятої Богородицi, закладена в 1804 роцi.

87-рiчний Микола Шевчук родом iз Хмельниччини, у Долинський район потрапив у 50-х роках у пошуках роботи. Тут закохався у Варю, яка була мiсцевою, i, так само як Микола, любила спiвати. Вiд дружини, яка померла кiлька рокiв тому, у дiда Колi залишився скарб – її голос, записаний на магнiтофонних касетах. Одну з таких вiн включив спецiально для команди «Баби Єльки».

Лейтмотивом п`ятої серiї документального циклу “Баба Єлька” є нагадування про цiннiсть речей та моментiв, якi, на перший погляд, здаються дрiбницями.

“В сучасних реалiях, коли триває вiйна, дуже складно вiднайти рiвновагу та почати знову цiнувати дрiбнички, якi нас оточують. Однак спогади про тих, хто пережив жахи вiйни та зберiг добро в серцi дає надiю i вiру в те, що будь-якi  жахiття мають свiй край. Треба жити тут i зараз, цiнувати пляшку молока, яку передала сусiдка, кухоль чистої води iз криницi, яка iснувала до початку часiв, каву, зварену у пiвлiтровiй баночцi до приїзду гостей. Саме тому ця серiя пронизана  спогадами про тих, хто жив давно, i розповiдями тих, хто живий зараз», – прокоментувала вихiд 5 серiї спiвзасновниця проєкту «Баба Єлька» Iнна Тiльнова.

Документальний цикл продовжує розкривати та вiдтворювати цiннi аспекти культури та спiльноти рiзних куточкiв Кiровоградщини.

Переглянути серiал «Баба Єлька» можна на ютуб-каналi проєкту.

Iнiцiатива «Стань агентом Баби Єльки» реалiзується громадською органiзацiєю «Баба Єлька» завдяки щирiй пiдтримцi американського народу, наданiй через Агентство США з мiжнародного розвитку (USAID), та проєкту USAID «Демократичне врядування у Схiднiй Українi».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Баба Єлька» презентує третю серiю про скарби Петрiвської громади

Пiсня вiд 106-рiчної Анюти: «Баба Єлька» на Долинщинi (ФОТО, ВIДЕО)
Оцінити цей запис

Магазин товарів для активного відпочинку ProTrack

Коментарі

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований