В обласній газеті «Кіровоградська правда» від 27 березня 2012 року, була надрукована моя репліка під заголовком «Дві назви однієї вулиці».
У ній йшлося про увічнення пам’яті відомого політичного і громадського діяча В’ячеслава Чорновола в назві колишньої вулиці Луначарського, яка була названа у Зінов’євську далекого 1926 року на честь Анатолія Луначарського – державного й культурного діяча, академіка АН СРСР, педагогічні праці якого я старанно конспектував у студентські роки.
Поряд із барельєфом першого наркома освіти на стіні будівлі було прикріплено табличку з новою назвою вулиці, яка стала подвійною. Після моєї публікації барельєф було знято. Однак його прізвище залишилося на диво і на роки в меморіальній дошці на стіні житлового будинку, що на перехресті вулиць Чорновола і Шевченка, нагадуючи містянам про віртуальну присутність людини, яка до життя нашого міста немає навіть віддаленої присутності. І ось – нарешті!
Днями меморіальна дошка змінила зовнішній вигляд завдяки представникам нашої розумної української молоді, яка без вагань і без дозволу відповідальних осіб декомунізувала одного з організаторів радянської системи освіти.
Респект і повага!
Анатолій Саржевський,
фото автора
