Вчора, 5 лютого, читачі Кіровоградської обласної бібліотеці для дітей ім. Т. Г. Шевченка зустрілися з членом Національної спілки письменників України Мариною Павленко, інформує Златопіль.
Письменниця – лауреат багатьох престижних конкурсів, зокрема: “Гранослов”, “Благовіст”, “Привітання життя”, “Смолоскип”, міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей “Коронація слова”, окремі з яких включено до шкільної програми з української літератури для учнів сьомих класів.
Тому геть не випадковою стала для підлітків зустріч із “хрестоматійною” письменницею, яка порушує в своїх оповіданнях та повістях важливі проблеми дитинства, часом такого складного для окремих героїв. Майстерно розповідає про неоднозначні епізоди з їхнього шкільного життя та побуту, виховує у молодого покоління своїми психологічно – побудованими високохудожніми творами почуття добра, порядності, чесності, співчуття, любові до рідних людей, майбутньої самореалізації в соціумі.
Ще на початку книжкового свята, шановану в літературних колах гостю привітав Анатолій Войний – керівник Благодійного фонду “Організація розвитку культури, мистецтва і освіти “Срібна палітра” у Кропивницькому. Разом із місцевим журналістом Романом Любарським він подарував своїй колишній учениці Марині Павленко та місцевій дитячій письменниці Олені Горобець декілька гончарних плакатів: “Кропивницький”, “Сухомлинський” та “Українська революція 1917-1921 років. Холодноярські стежини”. А вже потім юні читачі побачили перед собою щиру, добру, душевну людину, життя якої сповнене по вінця корисними справами і турботами, новими темами, до яких звертається у своїй літературній творчості, за прикладом своєї матері – педагога і письменниці Олени Павленко.
Цікавою для школярів стала емоційна й жива розповідь гості про своє дитинство, навчання в школі, раннє захоплення малюванням та літературою, незабутні студентські роки, про які нагадує отриманий вчительський диплом із відзнакою, нинішню викладацьку діяльність на посаді доцента кафедри української літератури й українознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, пошуки сюжетів з життя для розуміння юними читачами цілісної структури власних художніх творів, намагання показати світ через призму його сприйняття літературними персонажами. Ними “заселені” книжки її повістей та оповідань, зокрема, “Русалонька із 7-В або або Прокляття роду Кулаківських”, “Миколчині історії”, “Моя класнюча дівчинка”, “Півтора бажання”, “Як дожити до ста”, “Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів” тощо.
Характерною особливістю творів емоційної авторки є чиста українська мова, забарвлена образними висловами, у словесній тканині якої зорові образи переплітаються зі слуховими. Їх легко читати і запам’ятовувати.
– Для мене ніколи не було поділу на літературу дитячу та дорослу, – каже Марина Павленко. – Батько працював вчителем української мови та літератури, тому з раннього дитинства залучив до знайомства з художнім словом, терпляче навчав мови рідної, заохочував до читання книжок, які я називаю “гантельками” для розуму. Тому й вам, мої юні друзі, раджу про це не забувати. Лише тоді, коли книжка стане вашою, тоді матимете змогу дочитати її до кінця.
Завершилася зустріч юних шанувальників письменницької праці Марини Павленко їхньою участю у фотозоні, до якої долучився і автор цих рядків зі щирою подякою адміністрації книгозбірні та окремо – бібліотекарям відділу підліткового читання та інформаційно-консультативних послуг користувачам бібліотеки на чолі з її завідувачем Аллою Сергієнко.
Анатолій Саржевський
фото автора
