Стало відомо про загибель воїнів-захисників з Кіровоградщини.
Про це повідомили в громадах області, інформує Златопіль.
4 січня 2026 року під час лікування тяжкого захворювання в лікарні «Феофанія» міста Києва відійшов у вічність старший солдат Пушка Сергій Віталійович — Захисник України, мужній воїн, вірний син своєї землі.
Сергій Віталійович народився 23 грудня 1996 року в селі Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області.
Навчався у Ганнівській загальноосвітній школі, після чого у 2013–2016 роках здобув фах техніка-теплотехніка у Криворізькому індустріальному коледжі.
У 2017–2018 роках проходив строкову військову службу у військовій частині А0981 на посаді водія-машиніста екскаватора.
У мирному житті працював водієм вантажного автомобіля в логістичній компанії.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації у 2022 році Сергій без вагань став на захист Батьківщини — був мобілізований до лав військової частини А2077.
Із червня 2022 року проходив службу на посаді водія автомобільного відділення взводу забезпечення загону спеціальних операцій, виконуючи надскладні завдання з доставки груп спеціального призначення в райони бойових дій.
Із квітня 2023 року — водій-санітар медичного пункту загону спеціальних операцій. Сергій неодноразово здійснював перевезення поранених воїнів, супроводжував їх етапами медичної евакуації, рятуючи життя побратимів ціною власних сил і здоров’я.
За сумлінну службу та відданість Україні старший солдат Пушка Сергій Віталійович був нагороджений
Відзнакою Міністерства оборони України «Хрест Сил спеціальних операцій», Державною нагородою «За оборону України», Державною нагородою «За військову службу Україні».
За час служби Сергій зарекомендував себе як надійний, відповідальний, людяний боєць, перший помічник начальника медичного пункту, на якого завжди можна було покластися. Він щедро ділився бойовим досвідом, підтримував товаришів, був прикладом витримки та честі.
У Героя залишилися дружина і чотирирічний син Марк.
2 січня 2026 року в районі населеного пункту Микільське Сумського району Сумської області, захисник з Петрівської громади Таранець Микола Олександрович.
Микола народився 9 квітня 1998 року в селі Пустельникове Олександрійського району Кіровоградської області.
У 2015 році закінчив Новостародубську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів, після чого навчався в Олександрійському аграрному ліцеї. У лютому 2017 року здобув професії слюсаря з ремонту автомобілів, водія автотранспортних засобів категорії «С», машиніста автомобільного крана.
Після навчання працював водієм у ПСП «Зарічне».
У мирному житті Микола був життєрадісним, чуйним, товариським, любив техніку й рибалку, завжди був готовий прийти на допомогу.
У травні 2017 року Микола підписав контракт і став до лав Збройних сил України. Учасник АТО, у серпні 2018 року отримав посвідчення учасника бойових дій. У квітні 2021 року, поновивши контракт, продовжив військову службу.
За мужність і відвагу, проявлені у боротьбі за незалежність України, 26 червня 2022 року Указом Президента України №447 Миколу Таранця було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Старший солдат Таранець Микола Олександрович, розвідник-далекомірник відділення управління командира 1 артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А4699, вірний військовій присязі, до останнього подиху виконував свій обов’язок перед Україною. У бою за Батьківщину він виявив стійкість, мужність і самопожертву.
У Миколи залишилися дружина Юлія, шестирічна донечка Ліза, батьки — Олександр Миколайович і Наталія Василівна, сестра Альона.
Ще одне життя обірвалося на полі бою. Уродженець Новомиргорода, інспектор взводу управління патрульної поліції, Негара Максим Анатолійович 1987 року загинув 05 січня 2026 року на Донеччині під час виконання обов’язків військової служби з відсічі агресора.
Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким полеглого Захисника. Вічна Слава Герою, який віддав життя за майбутнє держави та українців.
Про дату, час та місце прощання з Максимом Негарою повідомимо додатково.
Олександрія отримала сумну звістку – підтвердилася загибель нашого захисника Сергія Карчевського.
17 вересня 2025 року внаслідок поранень, несумісних із життям, загинув 33-річний командир роти спеціального призначення загону спеціального призначення полку Сил спеціальних операцій «RANGER», майор Сергій Карчевський. Смертельні поранення він отримав під час виконання бойового завдання в Сумському районі Сумської області.
У нього залишилися дружина, донька та мати.
Про час і місце прощання з Сергієм Карчевським буде повідомлено додатково.
На щиті повертається до рідного дому наш житель селища Олександрівка – Сверділ Сергій Іванович.
Народився Сергій 21 липня 1981 року в селищі Олександрівка. Закінчив Олександрівську загальноосвітню школу N 2. В рідному селищі пройшли його дитячі та юнацькі роки. Сергій Іванович займався ремонтними роботами. Мав багато планів та мрій. Війна все змінила.
Був мобілізований на військову службу у травні 2023 року 6 відділом РТЦК та СП. Проходив службу гранатометником 3 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти піхотного батальйону.
Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу Сергій Сверділ загинув 23 грудня 2025 року внаслідок ураження скидами з БПЛА поблизу населеного пункту Добропілля Пологівського району Запорізької області.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. З великою скорботою поділяємо біль втрати. Пам’ять про Сергія Івановича – нашого захисника, назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів, друзів, знайомих, односельців.
Розпорядженням селищного голови на території Олександрівської громади 9 січня 2026 року оголошено Днем жалоби.
Церемонія прощання із загиблим Героєм відбудеться 09 січня 2026 року о 12.20 год.
Кропивницький знову у жалобі: надійшла сумна звістка – під час виконання завдань із забезпечення захисту України від російських агресорів загинули наші Герої-земляки.
Солдат Андрій Балацький, 1996 року народження, стрілець-снайпер загинув смертю хоробрих 19 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Прогрес, Покровського району Донецької області.
Солдат Віктор Філоненко, 1966 року народження, водій електрик підрозділу безпілотних авіаційних комплексів помер у шпиталі 02 січня 2026 року, мужньо виконував обов’язки військової служби в місті Слов’янськ Краматорського району Донецької області.
Молодший сержант Олександр Матненко, 1981 року народження, командир механізованого відділення, помер у шпиталі 21 грудня 2025 року. Відданий присязі на вірність українському народу він виконав свій військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Схилімо голови та вшануймо пам’ять українських захисників хвилиною мовчання…
