24 листопада 2020, вівторок

Все, що потрібно знати про сучасні пневмонії: пояснення від кропивницької лікарки Людмили Златопольської

Відділення пульмонології в Кіровоградській обласній лікарні – місце де лікують бронхо-легеневі хвороби. А ще саме тут медичні працівники зіткнулися з першими випадками пневмоній, викликаних коронавірусною інфекцією.

Коли на Кіровоградщині офіційно не було зареєстровано жодного випадку COVID-19, в пульмонологічному відділенні лікарі віч-на-віч зустрілися з хворобою, яку не можна було вилікувати за традиційними протоколами. І разом зі світовими лікарями, кропивницькі медики шукали підходи у лікуванні ковідних пневмоній. Вже на сьогодні весь медичний персонал відділення, випрацював систему лікування, яка наразі є результативною.

Кореспонденту сайту Златопіль на своєму досвіді довелося переконатися в ефективності цього лікування та професійному підході медпрацівників пульмонології обласної лікарні. Слід зазначити, що у відділення потрапляють хворі на пневмонію, які мають негативний тест на COVID-19, але при повторному заборі тест може виявитися позитивним. І медики, лікуючи пацієнтів, не можуть знати точно чи хвора людина коронавірусною інфекцією чи ні. Але незважаючи на небезпеку, всі працівники відділення не лише лікують, а й психологічно підтримують пацієнтів, які часто дуже тривожні та знервовані через хворобу.

Слід зазначити, що за період пандемії, тема лікування та діагностики пневмонії обросла міфами. Тому ми попросили лікарку-пульманолога вищої категорії Людмилу Златопольську відповісти на питання, які найбільше хвилюють жителів Кіровоградщини.

Кореспондент: За інформацією обласного Департаменту охорони здоров’я на Кіровоградщині в цьому році на 50% збільшилася кількість захворювань на пневмонію.  Чи можна це пов’язати з пандемією коронавірусної інфекції?

Людмила Златопольська: Ми дійсно спостерігаємо таку тенденцію, що хворих на пневмонію стало більше, порівняно з минулими роками. Якщо раніше в цей період половина пульманологічного відділення була заповнена пацієнтами з іншими діагнозами: загостренням важких бронхітів, обструктивних хвороб, бронхіальної астми, то цього року в нас лікуються лише пневмонії, а бронхіти навіть не госпіталізуються і пацієнтів лікують амбулаторно.

Кор: Тобто ці пневмонії можна пов’язувати з COVID-19,?

Л.З: Думаю так, адже ці пневмонії дуже відрізняються від тих, які ми лікували раніше, ще в минулому році.  Зараз всі вони по своїй морфології вірусно-бактеріальні. І по тому як вони проявляють себе на комп’ютерній томограмі, і по своєму перебігу вони мають відмінності.

Кор: Чи відрізняється протокол лікування цих пневмоній, від тих, які щороку доводиться лікувати?

Л.З: Дуже відрізняється. По-перше тим, що ці пневмонії вірусні, бактеріальна складова вже підключаються пізніше і не у всіх випадках.

Кор: А як виявляється, що вони вірусні?

Л.З: За малюнком ураження легенів. При бактеріальній пневмонії ексудація запальної рідини знаходиться в альвеолах і на рентгені є специфічні зміни, які називаються консолідації. При ковідних пневмоніях вражається інтерстиційна тканина, тобто стінки альвеол, в яких відбувається газообмін і кровопостачання альвеол. Останні дані гістологічних досліджень легенів пацієнтів, які померли, показали, що це запалення внаслідок тромбозу мілких судин капілярів, тому й лікування має радикальні відмінності. В першу чергу при появі таких пневмоній мають призначатися не антибіотики, а антикоагулянти, якщо це пневмонія середнього ступеню важкості.

Кор: Чи можна лікувати вірусні пневмонії в домашніх умовах і в яких випадках приймається таке рішення?

Л. З: Зараз є чіткі протоколи лікування хворих на COVID-19, в залежності від ступеню важкості захворювання. Є фактори ризику важкого перебігу хвороби. Але ці закономірності не завжди стовідсоткові. Ми спостерігаємо і відносно молодих пацієнтів, без супутніх хвороб, які мають важкий перебіг.

Тобто є критерії, за якими пацієнта госпіталізують, а є критерії, за якими лікують амбулаторно під наглядом сімейного лікаря: це якщо сатурація, частота дихання в нормі та немає важкої супутньої патології (діабет, серцеві чи імунні патології, виражене ожиріння).

Кор: Зараз пацієнтів з підозрою на пневмонію направляють на комп’ютерну томограму (КТ), а не на рентгенологічне дослідження. Чому саме так?

Л.З: Дуже багато хворих зараз самі, без направлення йдуть на КТ, що дуже ускладнює роботу цієї служби. Дехто робить це з першого дня температури, а там ще нічого немає, потім роблять через тиждень і там вже є зміни. Але без призначення лікаря робити такі дослідження категорично не рекомендуємо, адже випромінювання на  комп’ютерній томограмі прирівнюється приблизно до 350 рентгенологічних знімків. Тобто людина сама себе наражає на ризик опромінення. Дійсно ці пневмонії на звичайному рентгені часто не візуалізуються, але без призначення лікаря не потрібно робити томограму, особливо в перші дні хвороби.

Кор: Це для всієї країни пік захворюваності почався зараз, а ви з такими пневмоніями працюєте ще з березня.

Л.З: Так, перші хворі, з такими описами пневмоній почали надходити до нас  з кінця березня. В інфекційних відділеннях таких пацієнтів тоді було мало. Переважно вони, з негативними тестами ПЛР, лікувалися в інших відділеннях або в лікувально-профілактичних закладах області. У нас тоді було обмаль знань про перебіг цих пневмоній та їх ефективне лікування. Та й не тільки в нас, а і в усього світу. Спочатку лікували як стандартні пневмонії, але бачили, що відрізняються результати лікування, їхній термін протікання, почали спілкуватися з колегами, читати всю новітню літературу. Ділилися досвідом з колегами, однокурсниками, хто працює з такими пацієнтами, поступово набували знання. І я думаю, що наразі маємо не останній рубіж цих знань і з часом ми вже знатимемо про лікування цієї хвороби набагато більше.

Кор: Вам мабуть було дуже страшно працювати з першими такими хворими?

Л.З: Звичайно, було дуже страшно, адже всі ми слідкували за подіями в Італії, Іспанії, бачили страшну статистику про кількість загиблих. І були шоковані, коли почали отримувати перші позитивні результати ПЛР у пацієнтів, які до госпіталізації були негативні. Звичайно, всі співробітники хвилювалися і за себе, і за своїх близьких, аби не наражати їх на небезпеку. Адже в кожного є батьки, бабусі, дідусі, які належать до групи ризику. Але з часом ми здолали цей психологічний бар’єр. Адже стало зрозуміло, що працювати з хворими на COVID-19 необхідно буде ще не один місяць, а при дотриманні всіх необхідних заходів безпеки, ризик заразитися значно зменшується.

Наше відділення збереглося повністю, ніхто з санітарок, медсестер, лікарів не звільнився. У нас дуже злагоджена робота і ми працюємо як одна команда на результат.

До нас зараз щодня госпіталізується по 5-6 пацієнтів з пневмонією і попередньо негативним тестом ПЛР. На жаль, при повторних дослідженнях, відсотків 80 виявляється позитивних і вони продовжують лікування в інфекційному відділенні.

Л.З: Зараз до цього підвищена увага. Якщо в медпрацівника тільки з’являється температура, то одразу відстороняють від роботи та ізолюють. Також в нас періодично беруть аналізи для контролю.

Кор:  Чи потрібно робити контрольну КТ після курсу лікування?

Л.З: Спочатку ми через два тижні робили контрольну томограму і були шоковані: як правило у 90-95% пацієнтів була негативна рентгенологічна динаміка, при чому клінічна була майже в усіх випадках позитивна: сатурація і температура нормалізувалися. Також ми спілкувалися з колегами і, виявилося, що така картина закономірна. В нас в протоколах взагалі немає показань до КТ легень. Тобто лікар сам приймає рішення і ми прийшли до висновку що немає сенсу через два тижні робити контрольну КТ, адже позитивної динаміки там ще не буде, бо ці пневмонії рентгенологічно розрішаються від 3 до 6 місяців. Це зайве опромінювання, тому раніше ніж через 2-3 місяці робити це дослідження немає сенсу. Але бувають випадки, коли є негативна клінічна динаміка: посилення задухи, зниження сатурації. І нам потрібно побачити ступінь ураження легень, тільки в такому випадку потрібно повторна діагностика.

Кор: До шести місяців лікується ця пневмонія, а що потрібно робити, аби це минало швидше?

Л.З: Ще в усьому світі не знають що робити. Але є загальні поради – потрібно берегтися нових інфекцій, адже починається сезон ГРВІ та грипу. І дотримуватися рекомендацій МОЗ: носити маску, користуватися антисептиками, зберігати дистанцію, уникати контакту з людьми з симптомами ГРВІ.  Якщо після ковіду і пневмонії підхопити грип, то це може мати фатальні наслідки. А от дуже хороші результати дає дихальна гімнастика, вітаміни, адекватний відпочинок, сон, перебування на свіжому повітрі.

Хочеться зазначити, що якщо залишилися скептики, які думають, що COVID-19 не існує, вони можуть піти попрацювати волонтерами в реанімацію, де до 15 тяжких пацієнтів щодня заінтубовані.

Тож наскільки це можливо бережімо себе та оточуючих, дотримуємося всіх необхідних вимог. А нашим медикам хочеться подякувати за їхню нелегку працю та побажати здоров’я та витримки.

Спілкувалася Альона ШЕНДЕРОВСЬКА

Все, що потрібно знати про сучасні пневмонії: пояснення від кропивницької лікарки Людмили Златопольської
34 голос[ів]

elflora

Коментарі

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований