Зробити українське село заможним – одне з ключових положень виборчої програми Юрія Кравченка, кандидата в народні депутати України від партії “Батьківшина”. В інтерв’ю, викладеному нижче, – про те, як він збирається цього досягти, зокрема в 101-му окрузі, де балотується.
– Загальновідомо, що українські чорноземи належать до найкращих у світі грунтів, – так почав розмову кандидат економічних наук Юрій Кравченко. – А райони рідної мені Кіровоградщини, в яких балотуюся, характерні ще й тим, що ними пролягають важливі транспортні магістралі, тобто цей край є дуже привабливим з точки зору економічної географії. До цих чинників додам такий, не менш важливий: багато людей, які проживають тут, готові взяти участь у реалізації запропонованої мною ідеї відродження села через залучення сюди інвестицій.
– Про настрої селян ви дізналися…
– …на зустрічах з ними. Скрізь, де я побував, люди на запитання, що їм треба для кращого життя, твердо відповідали: гідна робота в своєму селі. Селяни мають на увазі роботу в сфері переробки сільгосппродукції. І скрізь люди скаржилися, що ціни, за якими в них приймають молоко, – дуже низькі.
– Що ж ви їм порадили?
– Сказав, що треба об’єднуватися у виробничі кооперативи. Юлія Тимошенко, коли очолювала уряд, намагалася реалізувати ідею щодо державної підтримки таких кооперативів, і ви добре знаєте, хто їй у цьому завадив. Тепер я – в команді Тимошенко, і, сподіваюся, результати виборів, які відбудуться 21 липня, будуть на нашу користь. Тоді й сформуємо уряд, який подбає про державну підтримку сільгоспкооперативів. Це дасть змогу їм обзаводитися резервуарами для молока з низькотемпературним режимом роботи та засобами вхідного контролю за основними параметрами молока. У результаті якість молока суттєво зросте, його не скуповуватимуть за безцінь.
Я відчув, що багато селян готові до об’єднання в кооперативи. Зацікавилися вони й темою органічного землеробства.
– Пропонуєте відмовитися від синтетичних добрив?
– У сучасному високопродуктивному землеробстві не можна відмовитися від мінеральних добрив. Однак є цікава ніша для фермерів та одноосібників – виробництво продуктів органічного землеробства, на які є величезний попит у світі, вони коштують утричі дорожче від вирощених із застосуванням сільгоспхімії. А найшвидший спосіб зробити землю органічною полягає у використанні органічних добрив, наприклад коров’ячого перегною. Для цього потрібно розвивати напрямок ВРХ у тваринництві, селяни мають отримувати суттєву адресну допомогу від держави. Крім того, держава мала б допомогти їм в отриманні сертифікатів про органічність землі, бо нині ця процедура – складна та вартісна. Отже, органічним землеробством могли б успішно займатися одноосібники та фермери, які нині здебільшого вирощують зерно, не дотримуючись сівозміни, не маючи доступу до аграрних технологій. Не маючи, де зберігати вирощене зерно, вони продають його задешево трейдерам, котрі й відправляють його за кордон.
– А треба, щоб воно перероблялося в Україні.
– І не тільки зерно. Тому й пропоную в окрузі, де балотуюся, створити за рахунок інвестицій, в тому числі закордонних, кластер – групу географічно сконцентрованих і пов’язаних між собою підприємств, які займатимуться не лише рільництвом, тваринництвом, птахівництвом, а й глибокою переробкою сільгосппродукції. Я знаю, про що кажу: компанія, де працюю, успішно займається цим. У світі є багато країн, яким не пощастило з чорноземом, на відміну від України, і вони готові вкладати гроші у наше сільське господарство. Це країни Близького Сходу, Китай. Я готовий розробити програму, яка передбачатиме створення в окрузі сільськогосподарського кластера. У ньому застосовувалася б і техніка вітчизняного виробництва, наприклад, компанії «Ельворті груп». Її керівник Павло Штутман на виставці «АгроЕкспо» сказав мені, що це – правильна ідея. Створення кластера розв’язало б головну проблему села – відсутність для багатьох людей гідної роботи. Буде робота – молодь повернеться додому, село оживе. Для реалізації такої програми мені потрібна підтримка селян.
– Вони часом не ставлять вам у зв’язку із цим таке запитання: невже хочете віддати наші чорноземи китайцям?
– Питають і про це. Ні, про продаж землі іноземцям не йдеться. До того ж, як вам відомо, команда Юлії Тимошенко виступає проти введення нині ринку сільгоспземель, вважаємо це передчасним.
– Протягом якого часу можна створити в окрузі сільськогосподарський кластер?
– Протягом двох-трьох років за умови максимального сприяння з боку місцевої влади в отриманні дозвільної документації.
– Про що ще селяни запитують у вас?
– Про те, як я збираюся забезпечити їм доступ до дешевих кредитів. Відповідаю на це так. Держава має створити земельний банк, який кредитував би сільгоспвиробників на вигідних для них умовах (ставка – три відсотки річних). Пропоную вилучити в державних організацій землі, які неефективно використовуються, і передати їх цьому банку. Їх треба майже всі забрати в Національної академії аграрних наук. Вона володіє аж 400 тисячами гектарів, але її досягнення у селекційній роботі – дуже скромні.
Такі основні положення моєї виборчої програми щодо відродження сільського господарства. Чи буде їх втілено в життя – залежить від виборців.
Наостанок скажу, що я на своїй сторінці в Facebook (Юрій Кравченко @kravchenko101) створив групу invest101. Пропоную небайдужим активним людям долучатися до неї, публікувати пропозиції щодо напрямків інвестування в аграрний сектор регіону. Приймаються проекти як стосовно окремих сіл, так і міжрайонні.
Розпитував Віктор КРУПСЬКИЙ
