Житель Кіровоградщини, після звільнення з колонії, отримав підтримку фахівців в адаптації та лікуванні.
«Мені 46 років. У своєму житті я зробив помилку, за яку поніс покарання. Я відбув у колонії більше 15 років. Це важкий шлях для мене. Я багато думав про своє життя. Не знав, навіть, чи приймуть мене рідні люди. Розумію, що їм соромно за мій вчинок. Мені також. У колонії я дізнався, що в мене ВІЛ. Я не був у шоці, адже той спосіб життя, який у мене був раніше, легко міг привести до такого результату. Треба було починати лікування… А я в день звільнення, навіть, не знав, куди мені йти далі…», – ділиться своєю історію Олександр (ім’я змінено).
Олександр, як і іншій засуджені, які після звільнення стоять на роздоріжжі, отримують підтримку від БО «100 відсотків життя. Кропивницький» та партнерських організацій.
«Ми не залишаємо людей самих після звільнення, намагаємося бути корисними далі. Олександру ми допомогли з лікуванням. Зокрема, організували поїздку до Кіровоградського обласного центру СНІДу. Допомогли стати на облік і отримати медичні препарати – АРТ-терапію, які безкоштовні для людей з ВІЛ. Олександр вирішив повертатися до рідних, де в нього є дім. Поспілкувався телефоном, його чекали вдома. Ми придбали квитки на автобус, щоб він зміг дістатися до місця проживання. Фінансово це стало можливим завдяки БО «Вільна зона», в якій я є регіональним координатором. Після звільнення людина особливо вразлива, а без своєчасної підтримки існує високий ризик втрати лікування, соціальної ізоляції чи навіть рецидиву. Завдяки всебічній підтримці перші кроки після звільнення не стали кризовими для Олександра, а лікування не було перервано», – розповідає координатор пенітенціарного напрямку БО «100 відсотків життя. Кропивницький» Арсен Арутюнян.
Як показує багаторічний досвід діяльності у пенітенціарному напрямку: підтримка має бути безперервною – від моменту перебування у колонії до періоду адаптації після звільнення. Це не лише зберігає здоров’я та життя конкретної людини, а й позитивно впливає на епідемічну ситуацію в усьому регіоні.
«Люди, які повертаються з місць позбавлення волі, стикаються з численними викликами: відсутністю документів, складністю у відновленні лікування, пошуком житла та роботи. У цей момент важливо, щоб поруч була підтримка. Ми працюємо над тим, щоб процес соціальної адаптації був максимально безболісним», – пояснює Арсен Арутюнян.
У нашій організації соціальні працівники здійснюють все можливе, щоб засуджені при звільненні отримали максимальну можливу допомогу в адаптації до цивільного життя, зокрема: постановка на диспансерний облік та відновлення лікування ВІЛ. Людині пояснюють, куди звернутися, як отримати терапію та чому важлива безперервність лікування; індивідуальні консультації та життєві поради: як подолати страхи, налагодити побут, знайти підтримку в суспільстві; допомога у вирішенні практичних питань: наприклад, забезпечення квитками для поїздки додому чи до лікарні, щоб клієнт не залишався сам-на-сам із труднощами.
