Вiйськова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає в професiйнiй дiяльностi придатних до неї за станом здоров’я i вiком громадян України (за винятком випадкiв, визначених законом), iноземцiв та осiб без громадянства, пов’язанiй iз обороною України, її незалежностi та територiальної цiлiсностi. Час проходження вiйськової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спецiальнiстю, а також до стажу державної служби.
Дiя Кодексу законiв про працю України (КЗпП) не поширюється на несення вiйськовослужбовцями вiйськової служби. Однак у випадку увiльнення вiд iншої роботи для вступу на вiйськову службу за ними зберiгається попереднє мiсце роботи, посада i середнiй заробiток, а також вiдпускнi. Та якщо до вiйськової служби особа була безробiтною, то на перiод вiйськової служби виплата допомоги по безробiттю припиняється.
На всiх учасникiв територiальної оборони громад пiд час їхньої участi в заходах з пiдготовки добровольчих формувань територiальних громад, а також виконання ними завдань територiальної оборони, поширюються гарантiї соцiального i правового захисту, передбаченi Законом України «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей».
Вiйськовослужбовцi мають такi основнi права та трудовi гарантiї, пов’язанi з проходженням ними вiйськової служби:
- на захист вiд незаконного звiльнення або перемiщення по службi;
- на безоплатну перепiдготовку i дострокове звiльнення у визначених випадках, на матерiальну допомогу при звiльненнi, на одноразову грошову допомогу при звiльненнi в розмiрi 50% мiсячного грошового забезпечення за кожен повний рiк служби у визначених випадках;
- на службовий час нормальної тривалостi (крiм вiйськових навчань, походiв, бойових стрiльб, бойового чергування, несення служби в добовому нарядi тощо);
- на час вiдпочинку;
- на вiдпустки з оплатою вартостi проїзду до мiсця вiдпустки i назад у визначеному порядку. Пiд час воєнного стану вiйськовослужбовцям можуть надаватися вiдпустки за сiмейними обставинами та з iнших поважних причин зi збереженням грошового забезпечення тривалiстю не бiльш як 10 календарних днiв без урахування часу, необхiдного для проїзду в межах України до мiсця проведення вiдпустки та назад, але не бiльше двох дiб в один кiнець. При цьому надання вiйськовослужбовцям у перiоди мобiлiзацiї та воєнного стану iнших видiв вiдпусток, крiм вiдпусток вiйськовослужбовцям-жiнкам у зв’язку з вагiтнiстю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, а в разi якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалiстю, визначеною в медичному висновку, але не бiльш як до досягнення нею шестирiчного вiку, а також вiдпусток у зв’язку з хворобою або для лiкування пiсля тяжкого поранення за висновком (постановою) вiйськово-лiкарської комiсiї, припиняється;
- на оплату працi, зокрема на грошове забезпечення та його iндексацiю;
- на речове забезпечення або грошову компенсацiю за неотримане речове майно, продовольче забезпечення, пiдйомнi допомоги, добовi;
- на охорону працi (у тому числi охорону здоров’я та медичну допомогу, безоплатну для учасникiв бойових дiй психологiчну, медико-психологiчну реабiлiтацiю, грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу в разi iнвалiдностi або часткової втрати працездатностi без встановлення iнвалiдностi (в разi смертi вiйськовослужбовця одноразова грошова допомога отримується членами сiм’ї);
- на навчання та пiдвищення квалiфiкацiї;
- на пiльги щодо проїзду,
- на подальше пiльгове пенсiйне забезпечення.
Вiйськовослужбовцi мають такi додатковi трудовi права:
- переважне право на залишення на роботi в разi скорочення на пiдприємствi (стаття 42 КЗпП);
- право на щорiчну вiдпустку повної тривалостi до закiнчення 6 мiсяцiв у перший рiк роботи на пiдприємствi – у тому числi для осiб з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни (частина сьома статтi 10 Закону «Про вiдпустки» (далi – Закон);
- можливiсть використовувати чергову щорiчну вiдпустку у зручний час – для осiб з iнвалiднiстю, дружин (чоловiкiв) вiйськовослужбовцiв, ветеранiв вiйни, осiб, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною, а також осiб, на яких поширюється чиннiсть Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту» (частина дванадцята статтi 10 Закону);
- 14 календарних днiв на рiк додаткової вiдпустки, зi збереженням заробiтної плати – для учасникiв бойових дiй, осiб з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту» (стаття 162Закону), а також грошова компенсацiя за невикористанi днi такої вiдпустки;
- додатковi гарантiї щодо працевлаштування осiб до 35 рокiв, якi влаштовуються на роботу вперше (стаття 196 КЗпП, пункт 4 частини першої статтi 14 Закону України «Про зайнятiсть населення»).
Звертаємо увагу!
Пiсля звiльнення з вiйськової служби для збереження мiсця роботи та посади працiвник повинен вийти на роботу в день, що настає пiсля дня взяття на вiйськовий облiк у районному (мiському) територiальному центрi комплектування та соцiальної пiдтримки (вiйськкоматi) пiсля його звiльнення з вiйськової служби. У його вiйськовому квитку зазначається дата про призов i звiльнення з вiйськової служби та взяття на вiйськовий облiк (лист Мiнiстерства соцiальної полiтики України вiд 24 листопада 2015 року № 1525/13/84-15).
Що робити, якщо права вiйськовослужбовцiв порушенi?
Негайно звернутися за безоплатною правовою допомогою (БПД). Учасники бойових дiй та особи з iнвалiднiстю внаслiдок вiйни мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, тобто на допомогу в складаннi процесуальних документiв (позовних заяв) та представництво їхнiх iнтересiв у судi.
Дiзнайтеся бiльше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
