Наприкінці минулого року було ухвалено державний бюджет України на 2015 рік. Багато з пунктів даного документу викликають дискусії суспільстві. Але я хотів би більш детально зупинитись на питанні, яке зачіпає мене, як медика, і може створити незручності для сотень громадян України.
Згідно з прийнятим бюджетом, з державного фінансування знято 107 відомчих лікувальних закладів (89 відомчих закладів охорони здоров’я Укрзалізниці, які були на балансі Міністерства Інфраструктури; 17 спеціалізованих медико-санітарних частин МОЗу, а також 1 відомчий заклад Державного агентства автомобільних доріг). Ці медичні установи обслуговують більше мільйона громадян, в них працює 22 тисячі медичного персоналу. В моїй рідній Кіровоградській області таких закладів – 5 (3 заклади Укрзалізниці – в Знам’янці, Помічний та Гайвороні; МСЧ у Смоліно та Кіровограді).
Однак, сталася правова колізія. З державного фінансування ці заклади зняли, але місцева влада взяти їх на свій баланс ще не встигла. Бо, згідно Закону про державний бюджет, проектні документи про передачу відомчих закладів мають бути зроблені протягом 2015 року. Тобто, фінансування з місцевих бюджетів на поточний рік для таких закладів не передбачено.
Що це означає? Що лікарі та інші працівники цих установ залишаться без заробітних плат, що жодних коштів на утримання закладів виділено не буде. Фактично, медики залишаться без засобів для існування, а хворі – без можливості отримувати своєчасну та якісну медичну допомогу.
Я готую депутатське звернення, в якому вимагатиму внести зміни до держбюджету, аби дати місцевим органам влади час на те, щоб взяти на баланс відомчі медичні заклади, а також внести відповідні зміни до місцевих бюджетів. Я пропонуватиму на 3-4 місяці, або й більше, стільки, скільки буде необхідним для цієї процедури, лишити такі установи на фінансуванні з державного бюджету. Також готуємо законопроект, в якому пропишемо всі потрібні кроки задля того аби подібні ситуації більше не виникали.
Я сподіваюсь, що Верховна Рада та Уряд дослухаються до такої пропозиції, зрозуміють ситуацію, в якій опинились медики та пацієнти і приймуть виважене рішення, яке зможе вирішити цю проблемі та зняти соціальне напруження.
