Олександру – 25 років. Нещодавно він дізнався, що ВІЛ-позитивний. Відчай, шок і розгубленість, питання: «Як бути далі? Як сказати батькам?..» – це перші думки, які виникали.
Інформує прес-служба ЛЖВ, передає Златопіль.
До того, як дізнався про свій діагноз, хлопець розповідає, що навчався в училищі. Після його закінчення пішов працювати на завод. Відтоді, як вирвався з батьківського дому, його життя змінилося. Він не відчував контролю, вів «насичене» життя розвагами та нічними клубами, новими знайомствами.
– Від кого я інфікувався, навіть, не знаю. Адже у мене були незахищені стосунки, тобто презервативами я не користувався. У мене було декілька дівчат, у кого з них ВІЛ – я так і не знаю, – розповідає хлопець.
Він звернувся до лікаря з тієї причини, що на тілі з’явилися висипання. Прийшов до дерматолога, той одразу направив здати кров і пройти певні обстеження. А потім повідомили новину, від якої в Олександра стався шок і стрес.
– Мені зателефонували. Запросили прийти у лікарню… Я довго вагався: йти – не йти. Пішов. Сказали, що ВІЛ. Мовчання і шок. Не знав, як реагувати, що робити, як сказати батькам, адже я в них один син. Сказати, що в мене не буде дітей, а в них внуків?.. Адже так я спершу і думав. Сказати, що в мене смертельна хвороба? Адже я не знав, що зараз ВІЛ лікується! Я взагалі нічого не знав про ВІЛ…, – згадує Олександр.
У хлопця було багато запитань. Відповіді на них допомогла отримати соціальний працівник проекту HealthLink «Прискорення сталої відповіді епідемії ВІЛ/СНІД на Кіровоградщині», який реалізується в районі, у якому проживає хлопець.
– Коли прийшла інформація аналізу на ІФА, наш лікар-інфекціоніст запросила Олександра до себе. Йому запропонували допомогу соціального працівника. І він підписав заяву про соціальний супровід. Після цього – мені повідомили про ВІЛ-позитивного пацієнта. Я йому зателефонувала, представилася соціальним працівником. Пояснила, що можу відповісти на всі його питання. Після цього почалася дуже довга розмова… І не одна, адже мені потрібно було вивести його із шоку. Олександр – хороший і слухняний син, але як тільки він опинявся без батьківського піклування, став безтурботним і безрозсудним, – розповідає про свого клієнта соціальний працівник Ольга.
– Я погодився на розмову і підтримку. З Ольгою ми зустрілися на вулиці. Сиділи на лавочці і спілкувалися. Я дізнався від неї, що це раніше ВІЛ-інфекція була смертельною хворобою, навіть не було лікування, а зараз же все нормально – є АРВ-терапія. Якщо її не приймати – можуть розвинутися супутні захворювання, зокрема, туберкульоз. З ВІЛ можна жити! – каже хлопець, як соціальний працівник допомогла йому повірити у себе.
Про свій ВІЛ-статус він сказав батькам. Вони були дуже збентежені, та їм соціальний працівник Ольга теж надала допомогу і необхідну інформацію з приводу захворювання.
– З його мамою я спілкувалася двічі, адже після першої розмови через хвилювання вона не все зрозуміла, – уточнює соцпрацівник.
Відтепер Олександр приймає лікування, веде захищені стосунки та будує плани на майбутнє.
– Я терапію приймаю щодня о 12 годині. За таблетками приїжджаю у Кропивницький. Ліки мені видали спочатку на місяць. Як закінчаться препарати, мені сказали приїздити на ними за п’ять днів. Потім я їх отримуватиму на довший період – на три місяці. Я буду пити терапію – у мене все буде нормально! Якби не допомога соціального працівника, не знаю, чи зумів би я сам справитися із своїми думками, чи став би на терапію, чи не накоїв би дурниць. Я відчуваю підтримку, я не сам, – каже клієнт проекту.
– Медичний заклад протестував хлопця методом ІФА, після чого він чекав результату аналізів з Кіровоградського обласного центру СНІДу. Після їх отримання соціальний працівник проекту HealthLink «підхопив» цього хлопця, здійснив соціальний супровід, морально допоміг та спонукав розпочати лікування. 24 травня цей медзаклад в рамках проекту отримав 166 експрес-тестів, завдяки яким проводиться рання діагностика на ВІЛ, пацієнти можуть одразу отримати результати тестування. У разі виявлення людей з ВІЛ-позитивним статусом, соціальний працівник бере їх під соціальний супровід та допомагає жити з ВІЛ, – розповідає координатор проекту HealthLink Дмитро Корольков.
Проект HealthLink «Прискорення сталої відповіді епідемії ВІЛ/СНІД на Кіровоградщині» змінив життя 16 людей, у яких виявили ВІЛ, і які зараз перебувають під соціальним супроводом соціальних працівників Кіровоградського обласного відділення ВБО організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ».
