Володимир Васильович Стадніченко народився 2 червня 1956 року в селі Петрівка, Глобинського району Полтавської області. Закінчивши школу та вступив в технікум, потім служба в армії. Як зазначає сам Володимир Васильович: «Народившись в цих краях я не міг не бути патріотом, націоналістом. Адже наш край тісно поєднаний з козаччиною та повстаннями, у нас всіх була кров бунтарів, кров тих українців, які боролися за державність. Я з дитинства ходив у вишиванці, знаючи, що за це можна було отримати до 10 років ув’язнення. Це зараз вишиванка модно та престижно, а в ті часи це було злочином.»
Служив Володимир на півночі, довелось побувати в Мурманську, Воркуті, Архангельську. Саме тоді відкреслився негатив до північного сусіда, адже українців, які проходили службу на території сучасної російської федерації пробували принизити, показати їх не повноцінність.
«Я служив у батальйоні військової розвідки, в більшості своїй там були українці, тому ми своїх ображати не давали. Ми виділялись, у нас була певна само ідентифікація, наприклад у мене на пілотці було випечено хлоркою напис «Україна». Адже любов до Батьківщини вона передається генетично, вона передається середовищем і якщо ти справжній патріот то її не зломити де б ти не був. Але в ті часи це «дорого коштувало». Наприклад через свою патріотичну позицію не зміг закінчити Полтавський педагогічний інститут в який я поступив після служби в збройних силах. Вигнали за націоналізм, але дух боротьби він ніколи не ставав меншим!» – розповідає Володимир Васильович.
Тільки но в країні почалися перетворення, як Володимир Стадніченко стає членом Народного руху України, потім очолює його структуру в місті Олександрія. Але демократичне спрямування партії не подобалось Володимиру Васильовичу, ось як він про це говорить:
«Я зрозумів, що РУХ має більш демократичне спрямування, а я по духу націоналіст, я тяжів до всього українського і ось чому я пішов в радикальну націоналістичну організацію – Державна самостійна Україна»
В цей час Стадніченко проходить шлях від керівника міського осередку організації до заступника державного об’єднання Державна самостійність, а також очолює силову структуру «Варта ДСО». Володимир Васильович продовжує займатись громадською та політичною діяльністю, стає депутатом Кіровоградської обласної ради та захищає інтереси людей. Як приклад можна навести ситуацію з виділенням олександрійському міськвідділу міліції виділили новий службовий автомобіль. По цьому питанню зустрічався навіть з міністром внутрішніх справ Кравченком Юрієм Федоровичем.
Володимир Васильович Стадніченко є учасником трьох революцій – 1991, 2004 та 2014 років. Знає не по чутках про події останнього майдану адже був там в найбуремніші дні, в загальному ж провів там двадцять один день.
Не чужа для Володимира Васильовича волонтерська діяльність, ще 6 травня 2014 року він в складі волонтерів громадського формування «Славутич» здійснили першу поїздку в Василівку Амвросіївського району Донецької області. В той час дороги області були перекриті блокпостами російських окупантів та сепаратистів. З того часу разом з олександрійськими волонтерами Стадніченко доправляв допомогу в зону АТО понад 30 разів.
Всі поїздки в зону АТО можливі лише дякуючи тому, що в нас є команда. Це команда яка стала під прапори громадського формування «Славутич», в нас кожна людина це особистість, кожен патріот. Якщо наприклад не їду я то їде координатор формування Володимир Конюшенко, не їде він то їде Дьячук Сергій, не їде Дьячук значить їде Сергій Качинський та Олександр Воропаєв.. Зараз активно почала працювати Світлана Небесна з паном Миколою. Вони стрибають в саме пекло – це Піски, це Широкіно.
Наша команда дійсно підтвердила, що ці люди патріоти, ми добираємося туди де нога волонтера ще не ступала. Хто може в Олександрії сказати, що він був у Василівці ? Я думаю, що мало хто, адже Василівка розташована на кордоні з Ростовською областю. Ми були там. Не багато олександрійців може сказати, що вони були в Широкіно. Наша ж команда там була. Це ще раз підтверджує те, що для нас немає того, що не можливо. Є необхідність і ми це робимо.
В громадському формуванні Володимир Васильович курує напрямок ремонту бронетехніки.
Почалось у вересні місяці минулого року, коли ми побували в Артемівську з Володимиром Івановичем Конюшенком. Потім приїхали до міського голови – Степана Кириловича і він підтримав нашу іде. Так на базі заводу «Віра-Сервіс Інтермаш» розпочався ремонт бронетехніки. Зараз завод отримав ліцензію, сам завод відремонтував 10 БТРів, а в цілому ми відремонтували на сьогодні – 2 машини, 33 БТРів – вся ця техніка зараз воює на фронті. Ремонт бронетехніки дуже складна тема. Потрібні люди, запчастини, кошти.
З нагоди Дня СоборностІ Президент України Петро Порошенко нагородив Володимира Васильовича Стадніченка медаллю "За працю і звитягу".
