Сьогодні в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулась друга персональна виставка Павла Пузиря «Капітуляція проекту “0.10”». На ній було представлено 20 робіт, написаних протягом 2011-214 років. Кожна робота – яскравий взірець імпресіонізму. «Мистецтво не має ні майбутнього, ні минулого, отже, воно вічно сьогоднішнє» Казимир Малевич.
Виставка розпочалася зі слів викладача і літературознавця Олександра Ратушняка, який дав “літературну” оцінку живописним творам Павла Пузиря: «Картини Павла представляють не реалістичне мистецтво. Вони передають враження, настрій, емоції. Ось, наприклад, ця дівчина,
змальована у багряних тонах, виявляє собою риси незалежності, вона тримає руку, як щит, стоячи на вістрі часу Також надзвичайно цікавою є картина «Метафізична площа Кірова»:
На ній зображенопам’ятник, який розливається червоними патьоками, а над ним майорить прапор України. Картина була намальована у 2013 році, мабуть, Павло ще тоді інтуїтивно передбачав те, що сталось нещодавно, що пам’ятнику лишилось простояти тут ще недовго».
Взяла слово і мистецтвознавець Світлана Ушакова яка назвала виставку Павла Пузиря «справжнім сучасним мистецтвом»:
«Дивлячись на малюнки Павла, мені здається, що він не одразу називає картину, спочатку він виливає всі емоції, почуття, а, лише закінчивши роботу, дає їй назву. Зараз не вистачає митців, які б зайняли нішу сучасних провокаторів, але Павло Пузир це саме те, що для цього потрібно». Як говорить сам художник, ідея виставки прийшла до нього як тільки він закінчив образ Ісуса Христа:
«На виставці футуристів «0.10», яка відбулась у 1915 році, Казимр Малевич експонував у кутку, де традиційно мають бути образи, роботу «Чорний квадрат». Критики по-різному коментували цю картину: одні стверджували, що художник так говорить про те, що Бога немає, інші дотримувались думки, що так автор поставив крапку на мистецтві, яке себевичерпало, адже після футуристів вже неможливо вигадати щось нове, а лише наслідувати вже створене. Своєю виставкою я, по-перше, хочу сказати, що Бог існує, а, по-друге, з того часу світова скарбниця поповнювалася багатьма шедеврами, отже, мистецтво продовжує розвиватися, а поштовх йому дає саме життя».
У виставці неодноразово зустрічається національна символіка, чим автор виявляє свою громадянську позицію. Одна з картин буде знов представлена на виставці, присвяченій Дню Незалежності України.
Олександра Крикун, спеціально для “Златополя”
Фото автора. На фото – Павло Пузир (головна ілістрація), Світлана Ушакова, полотна художника
