У Кропивницькому видавництві «Імекс ЛТД» побачила світ книжка спогадів про Василя Сухомлинського «Відлуння доброти»
Книжка видана друком в рамках Обласної програми з підтримки книговидання та книгорозповсюдження 2016 – 2020 рр. за підтримки Кіровоградської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України і особисто її автором та упорядником Світланою Леонідівною Скалько – беззмінним головою організації протягом 49 років багатовимірного життя.
Своєрідним епіграфом до щойно виданого видання можна поставити слова професора, доктора філологічних наук, академіка АН України Григорія Клочека, взяті із роздуму «Константи Василя Сухомлинського»:
«Всю свою творчу енергію він спрямовував на запліднення людських душ Добром і красою. Це були дитячі душі, душі майбутніх громадян. Василь Сухомлинський – одна з вершин нашого національного Духу і Розуму. Маємо до кого підніматись»
Рецензовану книжку «заселили» на 250 сторінках розповіді соратників та популяризаторів багатої науково-педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського, у яких інтерпретується життєвий шлях творця гуманної педагогіки, вченого-дослідника, дитячого письменника і світлої людини.
Публіцистичне видання проілюстровано фотодокументами та 70 якісними світлинами різних періодів життя та науково-педагогічної діяльності нашого земляка, який у своїй творчій спадщині практично довів можливість всебічного виховання дитини в умовах взаємодії школи і середовища, а тонке відчуття дитинства, глибоке знання психології дитини виявили в ньому справжній талант митця.
Дане природою життя Василя Сухомлинського було коротким, але яскравим і багатогранним, а його педагогічною спадщиною – обгрунтованими і неодноразово перевіреними практикою слушними порадами з питань виховання всебічно обдарованої особистості і сьогодні керуються його послідовники в роботі з дітьми, продовжуючи доглядати освітянське поле, засіяне зернами його педагогічних ідей.
Чи не кожний вчитель знайомий з його прізвищем ще зі школи і студентського часу. Вже навчаючись на другому курсі педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна ми, студенти, були шокованими від печальної звістки від декана факультету про смерть педагога і мислителя, якого мали щастя слухати Василя Олександровича під час виступів перед містянами та представниками громадськості області.
У кожному з 29 спогадів про Сухомлинського згадується його безмежна любов до дітей, щире ставлення до односельців, численних гостей Павлиської школи-світлиці серця та розуму, глибока повага до колег, доступність і привітливість у спілкуванні, простежується його думка про те, що навіть в сучасних умовах переходу цивілізації на новий щабель постіндустріального суспільства при підготовці до самостійного життя майбутніх громадян гуманна педагогіка Сухомлинського не втрачає своєї актуальності, бо саме в початковій школі закладається фундамент знань і розвитку учнів, бере початок виховання громадянськості.
Добре, що частина спогадів має не лише констатуючий, інформативний, а й аналітичний характер. Серед них можна виокремити спогади Г.Д.Клочека «Константи Василя Сухомлинського», В.Г.Риндак «В.О.Сухомлинський і Павлиська школа в моєму житті», І.Л.Мудрого «Доленості роки спілкування з В.О.Сухомлинським», Г.Г Шевченко «Ідеал справжньої людини»,
Г.Я. Вовченко «Дарунок долі», М.М.Верховиніної «Де бралася енергія»,
В. Ф. Деркач «Керманич і натхненник» – заслуженого працівника освіти України, нинішнього директора НВО «Павлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей імені В.О.Сухомлинського», інших соратників Сухомлинського.
Аналізуючи книжку «Відлуння доброти», ще раз переконуємося
у тому, що з плином часу ми не відділяємося від нього – Просвітителя, Добротворця, Гуманіста, а й собі розширюємо прогностичність його думок, бажання вчитися. Як і раніш дивуємося його цілеспрямованості, працездатності у поєднанні з безмежною любов’ю до людей, дітей й життя, яке він так любив, і з якого пішов у неповні 52 роки.
Читаючи книжку «Відлуння доброти», яку створив обком профспілки освітян, радіємо тому, що з плином часу ми не відділяємося від нього – Просвітителя, Добротворця, Гуманіста, а й собі розширюємо прогностичність його думок, бажання вчитися, продовжуємо дивуватися його цілеспрямованості, працездатності у поєднанні з безмежною любов’ю до людей, дітей й життя, яке він так любив, і з якого пішов у неповні 52 роки.
Немає потреби вести мову про кожний спогад, бо він є особистісним, хоча й уривчастим. Однак, читаючи ці душевні порухи освітян Кіровоградщини, можна зазначити, що саме їх об’єднує. Це – хвилюючі й щемливі розповіді їх авторів про життєву активність Василя Олександровича, яка була вражаючою. Йому вистачало часу й на підготовку до уроків, педагогічних роздумів-велику просвітницьку діяльність, на ділові зустрічі з численними гостями школи, консультації молодих колег, на свою дружну родину. І сьогодні дивуєшся тому, звідки черпав він стільки сил і енергії аби жити в такому напруженому ритмі, залишатися гармонійною людиною. Вже в ті роки, як стверджують, не змовляючись, його колишні колеги з Павлиської школи, висловлював думку про те, що школа здебільшого орієнтована на вивчення математики, мови, історії, але практично нічого не дає для усвідомлення необхідності жити правильно для себе і суспільства. Сухомлинський не бажав так працювати і вів за собою тактовно і мудро однодумців, дітей маючи багатий життєвий досвід, глибокі знання педагогіки і психології, сформовані риси характеру, як от: чесність, порядність, компетентність, простота і високий професіоналізм. Він вважав, що історія життя – то пошук шляхів для дитячих душ, сповідуючи цю думку в своїх багатьох наукових статтях та книгах.
На думку дочки Ольги Сухомлинської – однієї із авторок книжки, вони «доповнюють і «олюднюють» постать педагога, стають на заваді перетворення його на «забронзовілий памятник», допомагають зрозуміти, як він жив, чого хотів, про що мріяв».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ольга Зеленіна: "Я не хочу просто сидіти вдома перед телевізором" (ФОТО)
Завершується книжка поетичними творами про нього колишніх випускників Павлиської школи та Зверненням учасників цьогорічного 46 обласного зльоту молодих учителів Кіровоградщини до всіх вчителів України.
Публіцістичне видання «Відлуння доброти. Спогади про Василя Сухомлинського» безсумнівно стане в пригоді не лише освітянам, а й усім шанувальникам педагогічної спадщини нашого земляка, педагога-вченого, яким пишається українська і світова педагогіка.
Анатолій Саржевський,
фото автора
