Сьогодні в Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Чижевського до Дня Незалежності України відбулось відкриття виставки «Полотняні послання минувшини. Рушники Наддніпрянщини» з колекції Володимира Нагорного, експонати якої збирались протягом 30 років, і були вшиті в період кінця ХІХ – 60-х років ХХ століття.
«Зайшовши до зали,- говорить заступник голови Кіровоградської ОДА Віта Атаманчук, – складається враження, наче ти знаходишся у храмі в Переяслfві-Хмельницькому, який повністю обвішаний рушниками, і відчуваєш схожу потужну енергетику. Прийде час, коли ми гідно оцінимо той вклад Володимира Нагорного, усвідомимо те, що жодна країна не може похвалитись такою скарбницею, яку має Україна. В її рушниках відображений генетичний код народу, ви тільки подивіться на ці символи: пара закоханих голубів, дерево роду. До того ж деяким рушникам більше ста років, але кольори лишились такими ж яскравими. Отже, коли я зайшла в цей храм бібліотеки, я відчула, як сильно пульсує кров».
Присутній на виставці голова обласної ради Олександр Чорноіваненко не забув згадати і про військових, які зараз перебувають на лінії вогню: “На сході України кується воля нашої держави». Весь захід був спрямований на популяризацію української народної культури, організатори також хотіли показати молоді, за які духовні пріоритети зараз боряться військові. Тим паче один з працівників бібліотеки Валентин 5 місяців перебував в зоні АТО, паранений і зараз знаходиться у шпиталі”.
Про особливості вишивки наддніпрянських рушників відвідувачам розказувала старший викладач КДПУ ім. В. Винниченка Лариса Гарбузенко:
«На виставці зібрано приблизно 300 рушників. Ми довго думали, як саме розкласти експозиції. Нам дуже хотілось створити відчуття легкості, піднесення, аби відвідувачі, проходячи залою, дивились зі сторін в сторону, опускали голову та піднімали її до стелі. Деякі рушники висять так, що ставши поперед ними, здаватиметься, ніби у вас крила.Кожен рушник має свою історію, з ним можна поговорити, як з цікавим співрозмовником. В нас виникало багато суперечок стосовно окремих зразків. Наприклад, рушник вишитий чорними нитками мав у своєму візерунку як хрести, так і весільні елементи, і ми не могли зрозуміти: поховальний він чи весільний. Лише потім ми розібрали на ньому напис «Работа мучит, кормит и учит», його вишивали з побажаннями трудівникам. На ще одному рушникові ми побачили нетипову для України вишивку дракона. Як виявилось, цей екземпляр був вишитий чоловіком, який служив у Японії.
А чи знали ви, що лицьова сторона вишивки символізує обличчя людини, а задня – душу. Тому в найкращих майстринь позаду завжди все було виконано настільки акуратно, що важко було розібрати, де саме лицьова сторона. Це також символізує чисту української душі та гармонію у ній.
Кіровоградські рушники вирізняються серед інших.
Їм характерна присутність різних кольорів, а не лише чорних та червоних, це можна пояснити і тим, що наша область є інтернаціональною, тому тут присутні різні техніки, і тим, що кіровоградці емоційний яскравий народ».
Сам Володимир Нагорний колекціонує колеса від возів, горщики, вишиванки, рушники, килими, церковне начиння та інші старожитності. Може дуже довго розповідати про вишивку, одразу видно, що людина цим живе.
Це не перша виставка його колекції, і йому було дуже приємно, що є люди, які поділяють його захоплення символікою, загадками окремого рушника, незвичність техніки. Він вважає, що якщо хоч одна людина, після перегляду виставки зацікавиться вишивкою, або віднайде cобі нове заняття, яке б стосувалось народної культури – все це пройшло не дарма.
Олександра Крикун, спеціально для “Златополя”
фото автора
У Кіровограді презентували “Рушники Наддніпрянщини” (Фото)
Оцінити цей запис
