Виїзний семінар на тему «Децентралізація влади: Зміст. Ризики. Результат» провели сьогодні в Компаніївському районі представники Офісу реформ у Кіровоградській області спільно з районною владою. До участі в заході долучилися сільські голови, представники депутатського корпусу місцевих рад, члени Громадської ради при райдержадміністрації.
Захід розпочали з перегляду відео про польський досвід реформування місцевого самоврядування. Обговорюючи побачене, учасники семінару поставили низку запитань директору Офісу реформ Володимиру Нижнику та експерту Офісу – Миколі Гречусі. Відповіді експертів стосувалися і базових принципів, на яких ґрунтується реформа місцевого самоврядування (субсидіарність, фінансова самодостатність, повсюдність), і трирівневої структури місцевого самоврядування – рівень громада, район, область; і податків, які будуть закріплені за місцевими бюджетами; і подальшої долі посадових осіб місцевого самоврядування після об'єднання громад.
Звертаючись до учасників заходу В.Нижник наголосив, що проведення реформи сьогодні гостро необхідне, оскільки саме об'єднання територій та створення спроможних громад врятує село. Окреслюючи основні аспекти впровадження децентралізації місцевого самоврядування, директор Офісу навів присутнім кілька цифр: в Україні лише 5 відсотків з 11 тисяч сільських рад мають населення понад 5 тисяч чоловік, а 41 відсоток – менше 1 тисячі. Бюджети місцевих рад на 95 відсотків – це витрати на їх утримання. І Компаніївський район не виняток, бо всі 17 сільських рад району 100- відсотково дотаційні, а населення в них коливається від 200 до 600 чоловік. Лише три ради мають населення понад 1000 осіб.
– Ми підтримуємо запропоновану вами модель об'єднання, – зазначив В.Нижник, – ви гуртуєтесь навколо райцентру за принципом «один район – одна громада» – це є економічно обґрунтована модель об'єднання, що відповідає вимогам методики формування спроможних територіальних громад.
– Об'єднавшись навколо економічно-розвинутого центру, ви створюєте і передумови розвитку інвестиційної складової, бо бізнес йде туди, де населення громад перевищує 3500 чоловік, де існує розвинута інфраструктура, де прослідковується фінансова, кадрова, соціальна спроможність громад», – додав експерт Офісу Микола Гречуха.
Не оминули учасники заходу й питання Перспективного плану формування територій громад області. На жаль, на Кіровоградщині перша спроба ухвалити такий план не вдалася, але Кіровоградщина ще має шанс зробити це до 15 липня цього року, – зазначив В.Нижник. – Усі, хто не об'єднався, переходять у режим чистого місцевого самоврядування: власні доходи, благоустрій території, утримання апарату. Тільки ті, які повністю впишуться у Перспективний план, виходять на більш високий рівень, матимуть те, що зараз мають міста обласного значення.
У ході дискусії очільники місцевих рад і представники Громадської ради висловили занепокоєння, що реформа відбувається на тлі окупації зі сторони Росії східних українських територій та високого рівня корупції у вищих ешелонах влади. Усі, без виключення, сільські голови піднімали питання щодо залишення на місцях прибуткового податку на землю та підтримали польський досвід щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за місцем проживання, а не за місцем роботи. Усвідомлюючи необхідність проведення реформи, за результатами заходу було ухвалено рішення щодо продовження інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення району щодо доцільності створення на території регіону однієї спроможної територіальної громади.
За матеріалами Офісу реформ у Кіровоградській області
