На Кіровоградщині пропонують переглянути регіональні критерії бронювання працівників малих фермерських господарств. Відповідний депутатський запит начальнику Кіровоградської ОВА направив депутат обласної ради Олександр Чорноіваненко. В інтерв’ю він пояснив, чому чинні вимоги ставлять сімейні ферми у нерівні умови, які зміни необхідні та чому підтримка аграріїв сьогодні є питанням національної безпеки.
— Олександре Анатолійовичу, чому саме зараз ви вирішили порушити питання бронювання працівників малих фермерських господарств?
— Тому що ситуація стала критичною. До мене звертаються фермери з різних громад області. Люди кажуть про одні й ті самі проблеми: працювати стає дедалі важче, а нові критерії бронювання для більшості невеликих господарств виявилися практично недосяжними. Ми не можемо залишатися осторонь, коли під загрозою опиняється майбутнє українського села.
— Чому саме малі фермерські господарства потребують окремої уваги?
— Бо вони мають зовсім іншу специфіку роботи, ніж великі аграрні компанії. У більшості випадків це сімейні господарства, де кожен працівник виконує одразу кілька функцій. Часто власник сам сідає за кермо комбайна, працює в полі чи організовує весь виробничий процес. Якщо таку людину мобілізують, замінити її просто ніким.
— Які зміни ви пропонуєте внести до критеріїв?
— Ми пропонуємо адаптувати їх до реального життя. Залишити мінімальну площу землі на рівні 100 гектарів, переглянути вимоги щодо кількості найманих працівників, адже далеко не кожне господарство може дозволити собі великий штат. Також потрібно враховувати погодні умови. Посуха останніх років суттєво вплинула на врожайність, тому оцінювати всіх за однаковими показниками несправедливо.
— Наскільки серйозною є кадрова проблема в аграрному секторі?
— Вона дуже гостра. Багато працівників сьогодні захищають Україну зі зброєю в руках. Ми щиро вдячні кожному військовому. Але водночас маємо зробити все, щоб у тилу продовжували працювати підприємства, які забезпечують людей продовольством. Якщо зупиниться виробництво, постраждає вся економіка.
— Чи не виникає ризику, що такі зміни можуть сприйматися як спроба уникнути мобілізації?
— Ні, і це принципова позиція. Ми говоримо не про уникнення мобілізації, а про забезпечення безперервної роботи критично важливих підприємств. Держава повинна одночасно бути сильною на фронті й сильною економічно. Одне без іншого неможливе.
— Що означатиме для області ухвалення запропонованих змін?
— Передусім це означатиме, що малі фермерські господарства отримають шанс продовжити працювати. Будуть збережені робочі місця, надходження до місцевих бюджетів, виробництво сільськогосподарської продукції. А головне — люди отримають впевненість, що держава чує їхні проблеми й готова реагувати на виклики часу.
— Яке ваше головне послання сьогодні до влади?
— Потрібно чути людей, які щодня працюють на землі. Саме вони тримають українське село, забезпечують продовольчу безпеку та допомагають економіці вистояти в умовах війни. Наше завдання — створити для них справедливі умови роботи. Адже сильний аграрний сектор — це сильна Україна.
