Східне гірничо-збагачувальне підприємство отримало можливість уникнути банкрутства та продовжити роботу у складі державного атомного сектору. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15122, який передбачає корпоратизацію комбінату та подальшу передачу 100% його акцій НАЕК «Енергоатом».
Для Східного ГЗК це рішення має стати не просто зміною юридичної форми, а шансом стабілізувати роботу підприємства, зберегти тисячі робочих місць і не допустити втрати стратегічного активу.
Підприємство є важливою ланкою української ядерної галузі, адже займається видобутком і переробкою уранової руди. Його інтеграція в структуру «Енергоатому» створює передумови для формування в Україні більш замкнутого виробничого циклу в атомній енергетиці.
Заступник керівника фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв зазначив, що запропонована модель має спільні риси з рішеннями, які ухвалювалися ще за часів уряду Юлії Тимошенко. За його словами, тоді також йшлося про збереження Східного ГЗК як єдиного виробничого комплексу.
Нині ж, на думку депутата, інтеграція комбінату з «Енергоатомом» може стати важливим кроком до зміцнення енергетичної незалежності України.
Водночас народний депутат Олексій Кучеренко застеріг, що сама корпоратизація не повинна перетворитися на формальну зміну структури управління. Він наголосив на необхідності контролю за тим, як держава надалі розпоряджатиметься підприємством та його активами.
Сьогодні ситуація має безпосередній вплив і на людей. На Східному ГЗК працюють близько 3,5 тисячі працівників, а стабільна діяльність підприємства важлива також для громад, які отримують від нього податкові надходження.
Голова Кіровоградської обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Чорноіваненко переконаний, що головним результатом реформи має стати не зміна вивіски, а реальне збереження підприємства та його трудового колективу.
«Маємо розуміти: за будь-якими корпоративними рішеннями стоять люди, їхні родини та цілі громади. Для Кіровоградщини Східне ГЗК – це стратегічний актив і тисячі робочих місць. Тому сьогодні важливо зробити все, щоб підприємство не лише уникнуло банкрутства, а й отримало перспективу для стабільного розвитку. І водночас не можна допустити, щоб під час корпоратизації держава втратила контроль над своїм стратегічним активом», – наголосив Олександр Чорноіваненко.
Окремо він звернув увагу на енергетичний аспект питання. За його словами, Україна має використовувати власні ресурси та можливості для посилення незалежності атомної енергетики, особливо в умовах повномасштабної війни.
Згідно із законопроєктом, після корпоратизації підприємство матиме трирічний захист від процедури банкрутства. Цей час має бути використаний для стабілізації роботи комбінату та його інтеграції в державну атомну вертикаль.
Водночас ухвалення закону – лише перший етап. Тепер ключове питання полягає в тому, наскільки ефективно держава реалізує передбачені ним зміни. Саме від цього залежатиме, чи стане корпоратизація реальним порятунком Східного ГЗК, чи залишиться лише черговою формальною реформою.
