Окружний адмiнiстративний суд мiста Києва своїм рiшенням призупинив дiю рiшень мiсцевих рад про добровiльне об’єднання у 34 громадах, у перелiку ОТГ – 3 громади Кiровоградської областi.
Про це повiдомляє Громадянська мережа ОПОРА, iнформує Златопiль.
6 листопада 2018 року в Реєстрi судових рiшень з’явилась Ухвала Окружного адмiнiстративного суду мiста Києва щодо адмiнiстративного позову народного депутата України від Радикальної партії Артема Вiтка до Мiнрегiонбуду України та 34 мiсцевих рад. 2 листопада cуд ухвалив рiшення про забезпечення адмiнiстративного позову депутата шляхом зупинення дiї рiшень мiсцевих рад про добровiльне об’єднання до вирiшення спору. Такий захiд суду безпосередньо стосується 34 ОТГ, в яких першi мiсцевi вибори призначенi на 23 грудня 2018 року, i розпочався виборчий процес. Серед 34 громад – 3 ОТГ Кiровоградської областi:
- Мар’янiвської сiльської ради Маловискiвського району;
- Червонополянської сiльської ради Добровеличкiвського району;
- Дружелюбiвської сiльської ради Добровеличкiвського району.
Таким чином поза загрозою залишаються лише вибори у Попельнастівській сільській ОТГ.
Координатор Центрального офiсу реформ при Мiнрегiонi Ivan Lukerya повiдомив у Facebook, що “руками народного депутата вiд Радикальної партiї Артема Вiтка, було подано судовий позов до окружного адмiнiстративного суду, який оперативно винiс рiшення про призупинення рiшень 34 рад, якi утворили ОТГ”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардеп з Кiровоградщини зробив покупку за три мiльйони
“По-перше, хтось дуже не хоче проведення виборiв до ОТГ. Оскiльки не вдалося зупинити вибори через ЦВК, бо новий склад ЦВК скасував абсурдне рiшення попереднього, зараз роблять через третi руки. По-друге, рiшення суду про призупинення дiй 34 рад є незаконне. По-третє, ЦВК та iншим виборчим комiсiям не було заборонено виконувати повноваження з органiзацiї i проведення виборiв. Тому вибори до ОТГ мають вiдбуватися, виборчий процес розпочався. Будь-якi дiї щодо призупинення виборiв є незаконними”, – переконаний експерт.
Противники децентралізації судовим позовом поставили під загрозу не лише проведення перших виборів в ОТГ, а й прагнення людей до розвитку громад.
Як зазначає ОПОРА, практична можливість скасовувати вибори після їх призначення є порушенням прав виборців і загрозою для стабільності виборчого процесу в цілому. Сумнівною, на думку ОПОРИ, є і практика судових оскаржень рішень громад про об’єднання. Ці рішення є ненормативними правовими актами органу місцевого самоврядування, одноразово застосовуються і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
Тепер ключовою й принциповою є позиція ЦВК. Зокрема щодо неприйнятності врахування рішення суду в якості підстави для скасування вже призначених виборів. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року не є достатньою правовою підставою для зупинення реалізації постанови ЦВК № 156 від 12.10.2018, в частині проведення виборів в ОТГ та не може вплинути на виборчий процес.
Тож кому насправді вигідно зірвати вибори в ОТГ?
Як повідомляє “Інформатор”, вищезгадані події відбуваються за 5 місяців до виборів президента України, Петру Порошенку конче необхідна лояльна влада на місцях хоча б для розбудови агітаційної мережі та організації регіональної виборчої кампанії загалом. Президент не хоче втрачати свій вплив, тому що потенційна зміна правлячої партії на периферії йому не вигідна. А такий ризик є. Адже згідно опитувань і зрізу суспільної думки, фаворитами у виборах саме до цих 34 об’єднаних територіальних громад є опоненти провладної партії. Такі соціологічні данні і бажання за будь-яку ціну утриматися при владі змусили команду Президента вдатися до екстраординарних методів, які ще не мали прецеденту в Україні. Адже ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було фактично заблоковано рішення Центральної виборчої комісії щодо призначення виборів до ОТГ.
Позов до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ й вищезгаданих ОТГ подав народний депутат Артем Вітко, який пройшов до парламенту за списком Радикальної партії Олега Ляшка. Однак ще у вересні 2015-го року Вітко написав заяву про вихід з фракції у парламенті начебто через небажання виходити з коаліції, таким чином підтримавши БПП.
Як неодноразово заявляли представники Радикальної партії, Вітка просто “перекупили” заступники голови фракції БПП Ігор Кононенко та Олександр Третьяков. Олександр Третьяков – заступник голови фракції у Верховній Раді. Саме він і є одним з тих, хто опікується створенням передвиборчого штабу чинного президента.
Саме співпрацю з останнім і приписують екс-радикалу. Власне джерело видання у Блоці Петра Порошенка запевнило журналістів, що Вітко у цій справі з’явився невипадково.
“Тут мова йде про банальну “чистоту” репутації. Ніхто з моїх колег просто не хоче ставати людиною, яка “наступає на демократію в Україні”, бо вони ще хочуть потім мати мандат і посади. Тому Третьяков вирішив задіяти “незацікавлену”, третю особу для вирішення всіх брудних питань. Вітку мандат більше не світить, та й його де-факто приналежність до фракції Ляшка дасть нам змогу уникнути будь-якої відповідальності, ще й підпсувати “ляшківцям” рейтинги на місцях. Задачу йому поставили чітко – на цих ОТГ не мають бути проведені вибори до березня 2019-го року, а знаючи наші суди, то справа у Третьякова вже зроблена”, – переконаний співрозмовник.
