Заняття з мистецтвознавства, англійської та блогінгу, керування дронами, майстеркласи, сімейні виїзні ретрити, художній пленер, індивідуальна та групова робота з психологом. Три місяці у хабі для родин військових «Простір Хоробрих» реалізовували масштабний проєкт для дітей та підлітків.
Про основну його мету та результати – читайте у матеріалі сайту Златопіль.
Людям не вистачає спілкування
Участь в активностях, розповідають організатори, взяли діти з родин армійців, а також переселенці. Основна аудиторія – діти й підлітки, але доєднувалися навіть літні люди, які переїхали у Кропивницький з небезпечних територій України. Особливо їм сподобалися заняття з мистецтвознавства.
Одна з викладачок курсу Тетяна Черняєва-Зайцева розповідає, що під час уроків знайомить учасників з біографіями художників та пропонує відтворити відомі роботи. Розвінчує і радянські міфи – адже часто росіяни присвоюють собі доробок українських митців. Це корисно для загального розвитку, а також дітям в якості підготовки до ЗНО, в якому є 30 питань з теми української культури.
“Загалом наша спеціалізація – родини військовослужбовців. Але в даному проєкті ми вирішили розширити аудиторію для інтеграції дітей-переселенців, щоб вони спілкувалися, об’єднувалися і, треба сказати, в нас добре вийшло, тож і надалі будемо включати внутрішньо переміщених осіб. Ми помітили, що їм не вистачає активності та спілкування”, – розповідає керівниця благодійного фонду «Полк С. Хороброго» Яна Пшеніцина.
Серед викладачів проєкту – дружини захисників
За психологічною допомогою, додає вона, зверталися переважно батьки дітей молодшого віку. Здебільшого – це постраждалі внаслідок війни. Психологиня хабу – переселенка й дружина чинного військового Анастасія Шкворець-Кіріченко.
“Ми з Запорізької області, селище Комишуваха. Коли почалося повномасштабне вторгнення, виїхали на Буковину. А нині проживаємо в Кропивницькому й інтегруємося у місцевий соціум. Мій чоловік пішов захищати Україну з 14-го року добровольцем. І сьогодні він стоїть на захисті країни, а ми його підтримуємо, працюємо і чекаємо”, – говорить Анастасія.
А от до роботою дронарні, англійською та блогінгом активніше цікавилися діти військовослужбовців. Викладачка англійської у «Просторі Хоробрих» – Ярослава Совенко. Вона теж дружина чинного військового. Ярослава розповідає, що розробила власну навчальну методику. Акцент – на подоланні страху говорити на публіку. А щоби учні з охотою приходили на заняття, вони вчаться граючись.
“Я знаю, наскільки важливо відволікатися, бо їм теж дуже складно. Дехто думає, що діти нічого не розуміють, але діти розуміють краще, ніж дорослі. І часом сприймають болісніше, ніж дорослі. І це дуже класно – відволікати їх у такий спосіб. Ми навчаємося і, в той же час, у них є компанія дітей, які їх розуміють. Де не страшно, де комфортно і є можливість хоча б на годинку про все забути, погратися, поговорити англійською, подумати про щасливе майбутнє”, – зазначає Ярослава.
Спробувати себе у ролі викладачів могли і самі підлітки. Так, син одного з організаторів дронарні – 13-річний Акбар Кукла – настільки захопився керуванням дронами, що вже має чому навчити дорослих. На заняттях у дронарні, говорить Акбар, відвідувачів знайомлять з різними типами дронів. Але виходить ними керувати не у всіх. Для майбутніх військових це можливість зрозуміти, що варто обрати інший підрозділ. На навчання у дронарні запрошують і цивільних, і військових. Заняття для військових та їхніх родин безплатні. Умова для решти – донат на потреби армії.
У рамках проєкту були й уроки бісероплетіння та свічковаріння. Виїзні сімейні ретрити, художній планер на свіжому повітрі. Хитрощам бісероплетіння охочих навчала донька захисника Ірина Москаленко.
Назва проєкту, в рамках якого відбувалися всі ці активності, – “Місце хоробрих”. Об’єднання дітей військових та інтеграція дітей ВПО, які постраждали від війни, в молодіжну спільноту”сусп. Волонтерів підтримала благодійна організація Razom for Ukraine з США, надавши фінансову підтримку – понад дев’ять тисяч доларів.
Завдяки цьому в хабі також змогли утеплити дитячу кімнату, купити ноутбуки, щоби на них працювали діти й підлітки. Придбали й обладнання для студії відео та звуко запису. У подальшому планують створювати разом з підлітками подкасти й знімати відео. Для дронарні за ці гроші купили телевізор.
Ці ініціативи, додає Яна Пшеніцина, працюватимуть і далі – після завершення проєкту. Так, у хабі тривають заняття з англійської, у вихідні працює дронарня, у неділю з дітьми займається психологиня. Це групові заняття, така собі «Школа лідерства» та заняття з ефективної комунікації.
Основна мета – об’єднати дітей та навчити їх громадської активності
“Робимо це, бо маємо на меті об’єднати дітей в єдину спільноту, надати їм навички громадської активності. Ми б хотіли, щоб вони створили свою молодіжну громадську організацію, були активними і реалізовували власні ініціативи, долучалися до змін, відновлення і розвитку України”, – каже Яна Пшеніцина.
Ініціатори проєкту додають, що всі запропоновані активності користувалися попитом. Єдине, чого трохи не вистачило – часу. Вони сподіваються, що зможуть продовжити роботу й заручитися подальшою підтримкою благодійників.
Лілія Кочерга
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Жити потрібно тут і зараз”: Госпітальєрка з Кропивницького про сенси під час війни
